18.01.1913 р. До М. М. Кривинюка
Гелуан |
Любий Михалюню!
Спасибі тобі за картку. Хліб по-арабськи — еш, піраміда — гарам, а сфінкс — абуль-голь. Ще треба знати, що вода — мойя, і тоді вже можна їхати в Єгипет. Коли я ще вдруге поїду, то випрошу тебе від мами і тата, і ти проживеш зо мною зиму на сонці, і вже не будеш так часто слабувати, як тепер. Ми з тобою славно поживемо, тільки треба, щоб ти на мене казав ти, бо я так люблю, а Ви не люблю. Цілую тебе міцно.
Твоя тітка Леся
До нас тут часом приходить така жінка. По-моєму, се дуже гарно, що в неї сережка в носі. А по-твоєму?
Примітки
Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 862, з архіву М. М. Кривинюка.
Листівка з малюнком арабки з сережкою в носі.