18.01.1913 р. До Ф. С. Карпової
Гелуан | 5.І.1913 |
Дорогая Феоктиста Семеновна!
Спасибо, что отозвались, а то я уже смущалась Вашим молчанием. Наши «холода» уже прошли, и вот я опять в одном платье сижу на дворе. Рождественский сезон все же дал себя знать – у меня несколько дней сильно кололо в ухо и болела голова, так что я даже писем писать не могла, но сегодня уже почти прошло, хотя вату еще держу в ухе из предосторожности.
Это результат сквозняков, без которых в Египте нет домов.
Очень сочувствую бедным Ставр. Как его здоровье? Я не пишу М. Ст[авр]. – ей пожалуй не до меня, но кланяйтесь от меня при встрече. Клене напишу сегодня или завтра. Крепко целую Вас и Марусю.
Ваша Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 14 тт. – Луцьк: 2021 р., т. 14, с. 360 (текст); с. 553 (примітки).
Подається за автографом, що зберігається в Музеї Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки (Інв. № ОФ1002). На листівці є поштовий штемпельКутаїсі, 17.І.1913.
Уперше надруковано у виданні: «Слово і час». 2008. № 1. С. 74.
Очень сочувствую бедным Ставр. – Осіб за цим скороченням (Ставр., М.Ст[авр].) встановити не вдалося. Імовірно, згадуються кутаїські знайомі Квіток і Ф.Карпової.