1.09.1899 р. До В. М. Гнатюка
| Гадяч | 22/VIII – 1/IX 1899 |
Високоповажаний добродію!
Відсилаю Вам останню форму коректи. Далі віршів додавати не буду – справді, книжка і так чимала – отже, се вже кінець. Либонь, знудила я Вас тими коректами? Вибачайте ласкаво!
Я ще попрошу Вас зробити оглав (спис речей), бо я можу зробити його тільки половину. Дві останні поезії прошу перестановити, чогось не хочеться мені, аби книжка скінчилася тим сумним «Поворотом».
Щодо «Атта Троля», то я передам його через п. Кобринську або п. Кобилянську до «Вісника». Про мене, нехай його видасть чи «Спілка», чи «Вісник», тільки аби вкупі з іншими перекладами (д. Слав[инського]), бо так було спочатку рішено і я хтіла б слова дотримати. Байрон ще не готовий. «Атта Троля» хтіла б я таки сама коректувати, зрештою, як він буде у «Віснику», то я можу там справити, якби де помилка була, а вже відбитка буде чиста. З моєю прозою однаково треба пару місяців почекати, поки її виготовлю до друку. Будуть то не поезії в прозі, а таки щира проза – оповідання, одно з них посилаю тепер хутко до «Вісника», одно ще нігде не друкувалось, а решта були де-не-де друковані або ще тільки будуть дописані. Як бачите, се ще in spe. Здоровлю Вас щиро з найбільшим поважанням
Леся Українка
P. S. Чи не можна б скілька примірників видрукувати на тонкому папері? Се має практичне значення, справді.
Оглав: ст.
Поеми:
Роберт Брюс 30
Мелодії:
Перемога 50
До музи 51
Давня весна 52
«У чорную хмару зібралася туга моя…» 53
Невільничі пісні:
«І все-таки до тебе думка лине…» 59
До товаришів 61
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 135 – 136.
Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1964, № 11, с. 174 – 175.
Подається за автографом, який зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР (фонд В. Гнатюка, № 34, од. зб. 566, арк. 5 – 6).
не хочеться мені, аби книжка скінчилася тим сумним «Поворотом» – Гнатюк виконав прохання Лесі Українки і вмістив останнім вірш «Забута тінь».
нехай його видасть чи «Спілка», чи «Вісник» – Переклад поеми Г. Гейне «Атта Троль» і його передмови до неї, зроблений поетесою, був надрукований у журналі «Літературно-науковий вісник» (1900, кн. 1-2). 1903 р. цей переклад разом з перекладом «Раткліфа» та ін., зробленим М. Славинським (Ставиським), вийшов окремою книжкою: Генріх Гейне. Атта Троль. Раткліф. Балади. Вид. ред. «Літературно-наукового вісника». Львів, 1903.
Байрон ще не готовий – Йдеться про епіграф до «Невільничих пісень», узятий з «Шільйонського сонета» Байрона. А з контексту фрази мені здалося, що йдеться про переклад якогось твору Байрона, можливо, «Каїна», якого Леся Українка почала була перекладати.
одно з них посилаю тепер хутко до «Вісника» – Можливо, оповідання «Над морем», яке було надруковано в «Літературно-науковому віснику» (1901, кн. 1).