Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Метод подвійного дна в інших авторів

Микола Жарких

Управління

На прикладі творів М.Є.Салтикова ми вже бачили, що метод подвійного дна не становить приватної власності Лесі Українки; його вживали інші автори як до, так і після неї.

Класичний приклад з української літератури – пісня С.Руданського «Гей, гей, воли, чого ви стали». На першому дні – плугатар звертається до своїх волів, поганяючи їх на оранці. На другому дні воли – це активісти української національної справи; ліричний герой вірша закликає їх енергійніше взятись до роботи. Заросле поле, яке треба зорати – це український народ, який потребує всілякої просвіти. Яре зерно, яке треба насіяти – то власне заходи для народної освіти (образ ще євангельський):

І верне нам за піт кривавий

Із лишкою свята земля

– це картина майбутнього розквіту України.

В російській літературі прекрасний зразок твору з подвійним дном являє «Пісня про буревісника» Максима Горького. На першому дні твору – величава картина грози десь біля берегів Антарктиди; на другому дні буря – це революція, а буревісник – це революційний діяч. Це добре розуміли не тільки читачі, але й царська поліція: через публікацію цієї пісні у квітні 1901 року було заборонено журнал «Жизнь». Це було проти цензурних правил (не могла ж поліція не знати, що в океані бувають бурі), але лібералізм російських законів, як відомо, завжди коригувався адміністративними розпорядженнями…

Через цю пригоду Леся Українка втратила заробіток, який вона одержувала за критичні статті для журналу «Жизнь». Так дивно переплітаються долі людей і літературних творів.

В задачу даної статті не входить складання переліку творів, написаних з використанням методу подвійного дна. Керуючись розібраними прикладами і здоровим глуздом, читач зможе й сам відшукувати такі твори і визначати друге дно їх змісту.