15.09.1910 р. До матері

Люба мамочко!

Спасибі тобі за гроші (15 р.), я вже кілька день як їх отримала, та от досі не відписала, бо в нас тепер заказна пошта рідко йде, а простим я не хочу посилати.

Ну, наші перспективи виясняються, їдемо вже в Кутаїс – прийшло вже «назначение». Мало-мало не вийшло так, що проїхались би в Сигнах тижнів на два-три, а потім би знов пакувались в Кутаїс. Бо Кльоня вже давно назначений у Сигнах, а тільки тифліський суд, спасибі йому, забув дати «приказ» про те, щоб здати тутешні діла кому іншому, а без такого приказу рушати з місця не можна. Недавно ж було тут усяке начальство (возило міністра юстиції по Кахетії), побачило Кльоню, як «представлявся», та й каже: «А ви ще тут? Треба нагадати в Тифлісі, щоб Вас послати в Сигнах». Дуже нам се було прикро, бо зо дня на день ждали того назначения в Кутаїс (в Петербурзі з ним мало не 3 місяці уводили!) і не було ніякої охоти тинятись якимсь табором по Кавказу. Аж ось сьогодні вже «опасность миновала», і як прийде «приказ» із суду, то вже се значить не в Сигнах, а просто в Кутаїс їхати. Се вже я буду у самісінькій Колхіді жити, бо саме Кутаїс і має бути те місце, де аргонавти золотого руна добували на річці Ріоні, що в давнину звався «золотим», бо тоді там був золотий пісок (тепер його вже мало, тільки при самому усті).

Там, кажуть, і тепер люди дуже люблять грецькі ймення, особливо Язон (се скрізь у Грузії розпросторене ймення, тільки вимовляється Ясон, що, здається, і єсть правильно).

В Кутаїсі має бути дуже тепло (як в Ялті, а може, й тепліше), тільки мокрувато, та що робити – сухі місця тут все або холодні (на горах), або з дуже різким кліматом, як в Єревані, та з поганими умовами життя. Та з Кутаїса хоч їхати легко, як уже куди треба, – 4 години залізницею до Батума, а звідти вже морем куди хоч. Тепер я вже ждатиму від тебе візиту на відповідь.

Тижнів через два ми, певне, рушимо звідси. Адресу нову напишу, як тільки її знатиму. Міцно цілую тебе. Наші всі кланяються.

Твоя Леся

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 318 – 319.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 581 – 582.

Подається за автографом (ф. 2, № 232).

Колхіда – давньогрецька назва Південно-Східного і Східного Причорномор’я.

Аргонавти – в грецькій міфології герої, які на чолі з Ясоном мандрували на кораблі «Арго» в Колхіду за золотим руном.