05.1888 р. До брата Михайла
| Травень 1888 р. Колодяжне |
Милий Миша!
Давно збираюсь до тебе писать, та все якось не зберусь; оце ще недавно щось на мене було напало та ще й досі не пройшло, розпухло було горло і весь рот, так що не можна було ні їсти нічого твердого, і навіть говорити було погано, та тепер уже нічого – проходить, принаймні добре, що не заразливе, а то я боялась, щоб не позаражувать часом наших.
Наші «хрущі», як ти їх звеш, усі здорові, окрім Коха, про котрого тобі пише мама. Настоящих хрущів у нас на деревах було багацько, так що Ліля з Марисею гарцями збирали і топили, але тепер їх поприбивав град, що недавно йшов, але сам град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя і в Любитові багацько вікон повибивав.
Як ішов град, то Кох злякався, плакав і кричав: «Бе досць!» О «явлениях» природи Кох має своє поняття, так: грім гримить – то хрущ гуде (певно, через те, що під каштаном хрущі завжди дуже голосно гудуть); хмари – дим; що град листя позбивав, то Кох думає, що то курка поїла, вітер – що то Ліля дмухає, і т. д.
Ліля дуже зраділа, як почула, що ти їй купив Шекспіра, і сказала, що тебе любить; як ми прочитали твоє питання про її учіння – вона незабаром попросила у мами бумаги на тетрадь для диктовки. Хотіла б я знати, од чого ти вибрав для Лілі іменно Шекспіра?
Прочитала я «Власть тьмы», чудна драма, дуже багато страхів, і, вже правда, язик настоящий, хоч, наприклад, Воскресенські сердяться і кажуть, що таким язиком ніхто не говорить.
Новостей у нас ніяких таких нема, – як приїде папа з свого подоріжжя, то вже, певне, привезе їх. Прощай, цілую тебе, пиши про свої екзамени.
Твоя Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 21 – 22.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 8 – 9.
Подається за автографом (ф. 2, № 77).
Датується на підставі згадки про хрущів (травень) та драму Л. М. Толстого «Власть тьмы», яку Леся Українка читала в 1888 p., про що свідчить попередній лист.
Любитів – село на Волині поблизу Колодяжного, тепер Ковельського району Волинської області.
Воскресенські – знайомі Косачів у с. Колодяжне. Докладніших відомостей немає.