Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

02.1885 р. До Є. І. Драгоманової

Лютий 1885 р. Колодяжне

Милая бабушка!

Дуже мені стидно, що я до Вас не писала так довго, але вже ізвініте мене. Дякую Вам за подарки, що Ви нам прислали, чулки на мене прийшлися добре.

У нас тепер усе гаразд, тільки Миша було заслаб кор’ю, але тепер уже здоров і ходить в гімназію. Ліля і Оксаночка здорові, хлопчик теж, він дуже веселий і танцюристий і може уже й сидіти сам, його тепер тим часом називають Миколою, але ще невідомо, як його назовуть. Я уже все можу своєю рукою робить, і вона вже зовсім мені не болить. Ми недавно усі дуже боялися, бо кругом була корь і інші болізні, але тепер уже не страшно, бо хоч люди й слабують, та не так, і далеко від нас. Напишіть, як там у вас, чи вже нема дифтериту?

Папа поїхав у Київ, хотів і мене узяти з собою, але послі роздумав з мамою, що не треба.

Прощайте, милая бабушка, пишіть, що там у вас у Гадячі діється, чи все гаразд, чи Ви здорові, кланяйтесь дівчатам Стояновим, цілую Вас, прощайте.

Ваша Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 18.

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 3, с. 10 – 11.

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 57 – 58. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.

Подається за автографом (ф. 2, № 38).

Датується на підставі згадки про подарунки, надіслані до різдвяних свят та Нового року.