29.12.1911 р. До сестри Ольги

Любая Лілеєнько!

Останні наші два листи розминулись, і вже, значить, ти маєш відповідь, чому я не писала тобі в Київ, а я маю відомість про свою посилку. Мені приємно, що ти бачила Михайла Сергійовича, так, може, діло трохи скоріше буде, ніж звичайно, а то таки в них там «ящик» дуже вже «довгий». Цікаво, що, судячи «продукцію літературну» якогось автора за якийсь рік, критики ніколи не приймають на увагу тих «ящиків», а винуватять виключно самих авторів. Ну, та се ще найменше лихо. Несподіваний був для мене успіх фантастики серед авдиторії старшої родини – людей, вихованих в традиціях реалізму, – але тим краще. Розуміється, я нічого не маю проти того, що було теє читання. Кожен «пророк» таки найбільше домагається «слави в отчизні своїй і серед родини своєї», може, саме тому, що сього найтрудніше осягти.

З картинками до історії, я думаю, далі не так трудно буде. Якщо їх до вступних розділів не буде, то се ще не біда – малюнки знарядів з кам’яного періоду і т. і. частенько трапляються по книжках (напр., на початку коротшої історії Грушевського), а далі можна буде по Менару і Масперо замовити якому учневі художньої школи поздіймати хоча б літографським способом відповідні малюнки (схематичним способом, як у Менара), то се буде і не трудно і не дорого, я думаю. Для кращого поняття, на два-три найтипічніші малюнки можна зробити кліше, а дуже на се напосідатись, якщо се трудно чи дорого, не варто.

«Історію» я переглядаю, але бачу, що таки дещо треба насвіжо написати; крім того, розділ той, що тепер на початку (про арійців), таки треба поставити на кінець, як у Менара, бо се історія і менше давня, ніж єгипетська та вавілонська, і менше досліджена, до того ж історія персів зв’язана з історією Ассірії, а та знов давніша. Але се великої ломки плану не зробить. Все-таки робота ся не дуже швидко йде, бо часто перебивається то іншими справами, то нездужанням.

Якось з наступленням зими упала енергія. Хоча зими в справжньому виді, з снігом і морозами, ще не було (тільки по ночах бувало – 1° R, а снігу ми й не бачили), але погода часто ламається, бувають страшенні вітри, що таки часом у таких будинках, як тут, добре дошкуляють. Одно добре, що сей рік осінь дуже суха (а може, се тут і завжди так), дощу мало і часом трапляються просто райські дні, як напр., учора (+14° R в легкій тіні і +22° на сонці!). Остатні два тижні взагалі було дуже тепло, тільки часто вітер, як-от і сьогодні. В сентябрі і до початку ноября я почувалася добре, а там уже якось раптом переломилась погода, в хаті було холодно (бо взагалі тут у хатах мала різниця з надвірньою t°), і я вже «стратила гумор» – почалися головні болі зчаста, то боки болять, то спина, то «ноги в’януть», то «одрізки» виділяються, то t° капризує, і так якась загальна млявість опановує. Але різкого нічого нема такого, як бувало торік о сій порі, і навіть, рівняючи до літнього стану, то мені тепер ліпше, бо нема гострих нападів. Коли справжня зима (торік вона почалася тут з різдва) нічого гіршого не покаже, то ще, можна сказати, слава богу.

Оце вже прийшли під вікно хлоп’ята колядувати (тут колядують перед різдвом, в останній тиждень пилипівки) – значить, маємо різдво. Але тут колядують гірше, ніж у нас, і взагалі гірше співають, як на мої вуха, то й зовсім погано.

Оксана і Дора мені писали. Дора писала, між іншим, що пришле мені 40 р. через тебе. Я не розумію гаразд, чому саме так, але ти, певне, розумієш, а для мене все одно. Тільки при сій нагоді маю прохання – якщо ти маєш посилати сі гроші, то затримай з їх, скільки треба буде, щоб зробити мені, якщо се можливо, одну орудку. Я чомусь думаю, що в Катеринославі повинно бути добре натуральне масло (там же німців багато довкола), коли се справді так і коли тобі не трудно його купити (ти ж, певне, й собі купуєш), запакувати і відправити сюди, то я буду тобі дуже вдячна за таку посилку, бо ми тут дуже мучимося з сим продуктом – дорого дуже (65 – 80 к. фунт), та ще й фальсифіката до того очевидна. Тим часом мені наказано його їсти, та й Кльоня без його бідує. Коли пошлеш поштою, то адресуй просто сюди, але тоді посилка має важити не більш 7 фунтів, інакше дуже дорого вийде. Коли ж «товаром большой скоростью» (як багаж), то тоді можна й більше (хоч ½ пуда), але вже сюди залізниця не йде, то треба в Кутаїс «на пред’явителя», а сюди тільки накладну послати. Як буде тобі вигодніше і менше клопоту, так і пошли. Тільки, звісно, якщо у вас місцевого масла не продають, а тільки в магазинах (наприклад, фірми Чичкіна абощо), то моя просьба відпадає, бо таке масло і тут є.

З нашим поворітним переїздом у Кутаїс поки що нічого не чуть (либонь, і масло доїде, поки те буде), та вже до нового року навряд чи що буде. Тепер якось роботи у Кльоні поменшало, то є просвіток якийсь, а то аж розпач брав.

Сей лист, певне, застане тебе вже не саму, а з гостями – родиною, то се, що маю тепер сказати, нехай пригодиться на пізніше: навіть самотою та в своїм краю не може бути так непривітно, як із близькими людьми, та на чужині; бо там у тебе кожен твій крок, кожне слово може комусь і чомусь на користь бути, та й до тебе кожна чужа людина по-рідному заговорить, а тут… ні собі, ні людям.

Боюся тільки, що Кльоня ще не видержить справжньої зими (він і тут навіть малий холод погано переносить), а то б уже напосідалась, щоб вертатись «на тихі води», – зо мною нехай би було, як було, бо вже обридло «стикатися»…

Бувай здорова, золотесенька. Коли Михальові нетрудно і не марудно, то, може, б він мені щось написав або намалював, а то я скучила за ним. Цілую міцно тебе, Михаля і хто є з родини при тобі.

Твоя Леся

Кльоня і Феоктиста Семенівна вітають тебе.

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 375 – 377.

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. 3, с. 343 – 344.

Подається за автографом (ф. 2, № 419).

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 846. Тут вміщено тільки невеликі фрагменти. Істотних різночитань з виданням 1979 р. нема.

З картинками до історії – Йдеться про ілюстрування підручника «Стародавня історія східних народів».