Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

14.10.1911 р. До сестри Ольги

Хоні 1/Х 1911

Любая Лілеєнько!

Мене турбує, що ти мені нічого не пишеш. Чи добре-то ви приїхали з Києва до Кам’янки? То ж саме той час були всякі завірюхи, спізнення поїздів і т. і. Чомусь ти не написала навіть, чи отримала мою другу посилку і який вийшов з нею лад. А може, тобі досадно було, що то не «Історія»! Так я тобі поясняла, чому то так вийшло. Тепер я переглядаю «Історію» (вже кончила «учитись») і як тільки скінчу, то пошлю. Назвати її слід: «Історія давніх народів Сходу. Зложила Леся Українка по Менару, Масперо і інших». Віньєту я ще не зважила яку, та се вже ж робиться наприкінці.

Спасибі тобі за клопіт з моїм листом з поводу грошей. Вчора я дістала листа від Оксани, де вона обіцяє вислати мені свою пайку, як отримає сама те, що їй належить. Притому вона прислала дві фотографії Оксани-меншої – славненька «тюсіня», похожа неначе більше на Дору, ніж на Оксану. Оксана дуже втішається її здоров’ям, та й я тішуся, тим більше що таки мало на се надіялась. Вони вже навряд чи приїдуть до тебе зимою, коли досі не приїхали, та таки й не слід би малої возити, коли холодно, нехай уже сидить «на теплих водах».

Я не зібралась тобі написати, яких саме ниток і полотна мені треба, але се неважно. Все одно тепер, може б, і не шила, є чимало іншої роботи, нехай колись потім.

Тепер я попрошу тебе переслати мого листа до Паші – я згубила його адресу, та, може ж, він тепер уже і не там живе, де жив у маю. Се я пробую, чи не віддасть він мені тії 200 p., що 5 літ тому взяв, а то ще «забуде навіки», так, як Стешенко. От стягаю свої фінанси докупи. «Стяжательница»… Та коли в нас якась така прірва з тими видатками, що ніяк її не загатиш. Обіцяють через рік якихсь «благ», та вже ми тих обіцянок досить наїлись. Оце нібито мають з Нового року знов Кльоню в Кутаїс перевести – на іншу роботу, але… на ті самі гроші. І за те спасибі. Вигода в тім тільки та, що не треба буде Марусі в пансіоні держати. Робота ще хто зна, чи буде легша, а переїзд знову «влетить». Ет, зрештою, я вже якось починаю інертно до всіх цих переміщеннів ставитись, часом здається, plus ça change, plus c’est la même chose

Здоров’я моє нічого собі. Осінь була прекрасна. І тепер було б добре (менше як –1° вночі не буває), якби тут хати будувались по-людськи, а так холоднувато. Кльоня все тре лямку і знов став часто пити бром – мене се просто до розпачі доводить, хоч він все доказує, що бром зовсім не страшний, але я всіх наркотиків боюся. Будь здорова, моя золотая Лілея. Цілую міцно тебе і Михаля.

Твоя Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 364 – 365.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 601 – 602.

Подається за автографом (ф. 2, № 416). У виданні Леся Українка. Зібрання творів у 14 тт. – Луцьк: 2021 р., т. 14, с. 523 лист датовано 1 (14) грудня 1911 р.

Назвати її слід: «Історія давніх народів Сходу» – Підручник вийшов під заголовком: «Стародавня історія східних народів» (Катеринослав, 1918). У передмові до неї говориться: «Незадовго перед своєю смертю Леся Українка дозволила надрукувати «Стародавню історію», але конче хотіла переглянути її і виправити перед друком. Тяжка недуга не дала їй зробити сього, і «Стародавня історія» друкується тепер так, як вона була написана одразу, – без жодних змін і поправок».

Оксана-менша – О. А. Шимановська (в одруженні Гааб), дочка Оксани Косач, сестри Лесі Українки (народилася 1911 p.). В 1979 р. мешкала в Цюріху (Швейцарія).