28.05.1909 р. До Ф. М. Колесси
Телаві | 15.V 1909 |
Вельмишановний добродію!
Дуже дякуємо Вам за надіслання початку видрукуваних Ваших записів. Щодо уваг, то можу хіба три малі подати, а то, власне:
1) ледве чи лівобережний українець (Кравченко) міг вимовляти «третий» замість «третій», отже, може б, Ви се переслухали ще в фонографі і відповідно скорегували;
2) хоча Ваш спосіб становити в ключі діези відповідно до гами, на якій збудована дума, а не так, як звичайно їх становлять, видається мені дуже дотепним і науковим, але люди, непризвичаєні до такого, можуть попасти в помилку і навіть привчитися виконувати думи з тією помилкою (при мені один добрий музикант довший час грав Вашу думу, невірно уживаючи дієзів, а потім ми уже, знаючи, як повинна звучати дума, догадалися, в чім його помилка) – отже, з уваги на се варто б зробити примітку десь на видному місці, що звертала б увагу виконавців на те, як поставлено знаки в ключі. Коли сей лист прийде до Вас уже запізно і в коректі не можна буде сеї примітки зробити, то кажіть пізніше вклеїти кольорову смужку з такою приміткою у відповідному місці;
3) замість скорочуючих знаків покрас ліпше було б виписувати вповні їх виконання, тим більше, що, здається, Кравченкові покраси частіше звучать так: , тимчасом як у Гончаренка трапляються й такі: ; коли ж се марудно виписувати щоразу, то, може ж, ще можна вспіти видрукувати значення покрас у примітках, як звичайно пояснюються знаки покрас в сучасних виданнях класиків.
Оце і все, що ми можемо сказати з поводу Вашої прекрасно виконаної праці, оскільки знаємо її досі.
Тепер маю до Вас прохання одне, але то лише в тім разі, коли справа не забере Вам багато часу та не завдасть клопоту. Може, пробуваючи у Відні, могли б Ви принагідно довідатись, скільки б коштувало там видання 500-строфових українських пісень (самих мелодій з підписаними під нотами першими строфами тексту латинським друком, а з передмовою по-німецьки). Боюся, що я вже спізнилася з сим проханням, бо вже Ви досі, либонь, у Відні (а може, й вернули?), але якби ще було вчасно, то я була б Вам незмірно вдячна, коли би сьте були ласкаві розвідатися про сю справу.
Се я пишу Вам без зволікання, як лише можу скоро, отримавши Ваш лист, але з Азією, як бачите, листування річ загайна і ніяк не може прискоритися!
Прошу вибачити, що якось наче недбало виглядає моє писання, – якось я зле тепер маюся на здоров’ї, то ліпше не годна писати.
Мій муж поздоровляє Вас щиро. Прошу прийняти і мій привіт.
З правдивою пошаною
Л. Квітка
P. S. Можна писати і просто на моє ім’я: Телав, Тифлисской губ[ернии], 3-я Нагорная ул[ица], 31, – але се ледве чи буде швидше.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 286 – 287.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка, Львів, 1946, с. 53 – 54.
Подається за автографом (ф. 2, № 947).
За надіслання початку видрукуваних Ваших записів. – Ймовірно, йдеться про одержання Лесею Українкою від Ф. М. Колесси коректури першого тому «Мелодій українських народних дум», що вийшов у Львові в 1910 р. (другий том цієї праці з’явився у 1913 p.).