Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

21.05.1891 р. До О. Ф. Франко

Колодяжне 9 мая ст. ст.

Вельмиповажана пані Ольго Федорівно!

Вибачайте, що відповідаю на лист, не до мене писаний, але се вийшло через те, що мами нема вдома і я, прочитавши Ваш лист, зважила, що можу дати Вам такі самі інформації, як і мама. Хотіла би я Вас конечне побачити до свого від’їзду в Крим, отже, було б мені дуже жаль, якби Ви через нас затрималися з виїздом. Отже й відповідь на Ваші запитання: до нашого села від двірця треба їхати 7 верст, а переїзд сей хай Вас не турбує, бо тепер, як знаємо, коли прибудете, то вишлемо коні на дворець. Хоч їхати залізницею мусите довго, однак я мислю, що їдження не маєте брати багато, бо в Радивилові треба чекати дві години, а за той час можна купити собі що треба, молоко ж, я думаю, може бути свіже цілу добу, якщо пряжене буде.

Я, так як і мама, думаю, що у нас могли би-сьте обійтись без Вашої служниці, бо в нас було би кому доглянути Ваших дітей, а якщо треба, то й найняти недовго, врешті, як Ви так хочете, то беріть і Вашу служницю. Від Радивилова до Ковеля (остатня станція Ковель) їхати вже не довго, до 6-ї години вечора, тільки одна невигода – пересадка в Здолбунові. Білети для дітей не на всіх дорогах однакові, але, здається, на нашій дорозі для дитини від 3 до 5 літ береться 1/4 білета, а від 5-ти до 10-ти – 1/2 білета, отже, Вам, певне, прийдеться для двох Ваших старших брати по 1/4 білета, а може, й за всіх нічого не треба платити, бо такі ще маленькі.

От, здається, і все, а тепер збирайтесь хутенько та й рушайте. Вже то, певне, така моя доля, що, як тільки приїде до нас на літо хто цікавий, то я мушу втікати десь так, де мені зовсім не хочеться, як би от тепер у ту Євпаторію. Приїздіть до нас хутчіш, аби я могла хоч розмовитися з Вами про все як слід.

Ще би я Вас об одній речі красненько попросила, якщо не буде то для Вас клопотливо: чи не були би ласкаві привезти мені «Помарніла наша доля» (сталось якось, що власне сього у мене нема), та ще які там є нові видання Вашого чоловіка, а также деякі книжки дядькові, але все то не конче старайтеся, а хіба як не тяжко для Вас буде.

Мама тепера в Києві, але мусить ще до Вашого приїзду повернутись додому, бо не мала там довго бути. Ще раз прошу, вибачте, що сама Вам відписую. Відклоняюся низенько Вашому чоловікові. П[ану] Павликові передайте моє вітання і запитайте, чому-то він не озветься до мене ні словом. Чи загнівався, що не тішу? Коли так, то даремне, бо мені увесь час було не до писання – така була слаба, що й тепер на світ не хочеться дивитись. До побачення. Ждатиму Вас у суботу. Цілую щиро Вас і діточок.

Поважаюча Вас Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 89 – 90.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-и т., т. 5, с. 50 – 51.

Подається за автографом (ф. 3, № 1612).

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 139 – 140. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.

Рік встановлено за змістом на підставі інформації про наступний приїзд на Україну І.Я.Франка з дружиною та дітьми. Сім’я І.Я.Франка виїхала в Колодяжне на запросини П.А.Косача 30 (18) травня 1891 р.

«Помарніла наша доля» – романс (солоспів) Анатолія Вахнянина (1841 – 1908) на слова Федоровича (Володислава Івановича?) (1870 р.).