14.02.1891 р. До М. I. Павлика
| Відень | Відень, 14 лютого |
Високоповажний пане!
Обіцяла Вам писати, отже, тепер пишу скоріше, ніж сама думала. Мама послала листа пані Франковій та й перекрутила нашу адресу так, що тепер боїмось, аби вона не справила на ту адресу свого листа або й портретів наших. Справжня наша адреса така: Josefstadt, Florianigasse, № 7, erst. Stock, Tür 4. Коли ще не вислали фотографій, то просимо, аби на сю адресу присилати. В Krankenhaus я не буду, бо різати мене не треба, так врадив Більрот; я тому рада й нерада, бо думала, що от у Відні скінчу свої митарства, але, як бачу, що мені мало гарту. Незабаром мені мають робити гіпсовий бандаж, і маю в ньому пробути місяць, от і ціла потіха! А там знову буду на морях та по «чужих українах» тинятись.
Думала, що побачусь у Відні з дядьком, але се не випадає ніяк, либонь, з того нічого не буде! Велика шкода, та нічого не врадиш!.. Тим часом живу тут ще, як вільна людина, розглядаюся по Відні, ходжу до театру і нічогісінько не роблю, отак собі «à la touriste». «Січовики», спасибі їм, не забувають нас і запомагають у різних справах. Біда, що ніяк не можу до віденської вимови звикнути і через те ходжу між німотою, немов глуха, – аж прикро. Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути між цією німотою.
Чи не збираєтесь часом до Відня? Здається, Ви щось такого казали. Не здивуйте з мого чудного листа – перші мої листи завжди такі. Повітайте від мене пані й пана Франків. Бувайте здорові, красне вітаю Вас.
Леся Українка
P. S. Сподівалися ми тут читати «Народ» та народовські газети, але, на превелике диво, окрім «Діла» та «кацапських» газет, не знайшли нічогісінько, «січовики» говорять: «Погнівались на нас усі!» Ото диво! Рада б знати, що се має значити. Невже й справді «погнівалися»?
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 67 – 68.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 33 – 34.
Подається за автографом (ф. 101, № 306).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 131 – 132. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
Рік встановлено за змістом на підставі згадки про перебування в Відні. Листи з Відня Леся Українка датувала за новим стилем.
Павлик Михайло Іванович (1853 – 1915) – український письменник, публіцист, громадський діяч.
Пані Франковій – дружині І. Я. Франка Ользі Федорівні (1864 – 1941).
Більрот Теодор (1829 – 1894) – професор медицини Віденського університету, відомий хірург, до якого поетеса їздила на консультацію.
«Січовики» – члени студентського товариства «Січ», що склалося із студентів-українців, які навчалися у Відні. У різні роки до віденської «Січі» належали І. Пулюй, О. Терлецький та ін.
«Діло» – українська газета. Виходила у Львові з 1880 до 1939 р.
«Кацапських» газет – Так Леся Українка називав газети москвофільського напряму в Галичині.