Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Пан народовець

Леся Українка

Варіанти тексту

Ось послухайте, Іванцю,

я ж добра вам жичу,

я надумав видавати

часопись мужичу…

Не мужичу, ні, «людову»,

вибачте на слові,

там я буду боронити

справи народові.

Нащо вам здалася тая

мудра політика,

тільки часу марнування –

сварка, біятика.

Хай пани ідуть до Думи

голову сушити,

я вам справи господарські

поможу рішити.

Я навчу вас, як гноїти

землю для пшениці.

Кажете, землі немає?

То пусте, дрібниці!

Розкажу вам, як де в світі

сіно косять люде…

В вас немає сіножаті?

Ет, якось-то буде!

Розкажу вам, як худобу

треба випасати…

Вам не стало пасовиська?

Чи ж на те вважати?

Ну, навчу вас, як належить

пильнувати ліса…

Ви не маєте вже ліса?

Отуди до біса!

То хіба навчу сушити

вікове болото…

Як? Не маєте й болота?

No, to mniejsza о to!

Але ж слухайте, коханку,

я ж добра вам жичу!

Хоч спаліте, а купіте

часопись мужичу.


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 337 – 338.

Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 16, стор. 8, під псевдонімом «Лука».

Автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 658. В автографі закреслена друга строфа (щоб її побачити, клацніть кнопку «Автограф»).

Подається за першодруком.

Пропуск другої строфи пом’якшує характеристику діяча саме як польського пана : «людовий» по польськи – це те, що по українськи «народний», а «народовий» – «національний».