«Я блукав колись по ріднім краю…»

Леся Українка

Я блукав колись по ріднім краю

Раю.

І шукав на сім земнім падолі

Долі.

Приблудився під стріхату

Хату.

Там дівчину стрів я винозірку

Зірку.

Промінь ясний ті дівочі

Очі.

Подала мені пом’яту

М’яту.

І на тій моїй пригоді

Годі.

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 220.

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопубліковані твори, стор. 71.

Автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 724.

Датується початком 1880-х років на підставі дописки на автографі рукою Олени Пчілки: «Лесин вірш, написаний більше жартома, дуже давно (здається, в 80-ті роки)».

Подається за автографом.