10.09.1895 р. До А. М. Драгоманової
| Колодяжне | 29.VIII |
Радочко, люба моя сестричко!
Було б гріх не одписати скоро на такий милий і цікавий лист, як твій, отже, я одписую, хоч і не так, як би ти того заслужувала, – бо коротко! Хочу завтра рано послати на пошту, через те сіла писати до вас таки сього вечора, отже тепер 11 ч. і 10 мин., а я – horribile dictu – хочу вже спати!! По різним причинам вийшло так, що сих два дні я варила сама обідати для себе, для Дори і для двох служащих, що обідають з нами. Ся непривична робота (між іншим, я робила для Дори les oeufs a la neige – en ton souvenir) плюс біганина в погріб і льодник, трусіння яблук, неминуче, як фатум, збирання сметани, шиття і шукання Дори по всіх усюдах avant chaque repas так утомили мене, що, може, воно вже і не гріх лягти спати у 12 ч., а не в 2, як то було в Софії.
Так, Рюрик, ти не пізнала б тут своєї софійської білоручки, соні і «піа-піа», одно тільки, що зосталось, ce tête de linotte (скажи це M-lles Ammann avec bien de saluts de ma part) і, здається, зосталось навіки… Сю зиму я хочу постаратись показати і тут, і в Києві, що і я, як захочу, можу до чого-небудь здатись, одно тільки страшно, коли б зо мною не вийшло так, як з тою зозулею, що хвасталась море запалить. Non, ma petite chérie, je me sens trop bête pour écrire ce soir! Bonne nuit! Salue bien de ma part tous les мечки et dis a mon cousin Zog que, par exemple, il n’est pas très gentil envers moi! Il sait déjà pourquoi.
Твоя сестра Леся
Кланяйся од мене M-me Белчевій, і M-lle Койчу, і всім знакомим, коли побачиш; скажи M-lle Койчу, що я все збираюсь їм написати і таки скоро зберусь, от таки справді!
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 323 – 324.
Лист вперше надруковано у книзі: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 336 – 337, з рукопису Г.Лазаревського. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
Подається за рукописною копією (ф. 2, № 1548). Автограф не відомий.
Койчу – болгарська знайома Драгоманових. Докладніших відомостей немає.