Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

2.09.1895 р. До Л. М. Драгоманової-Шишманової та І. Д. Шишманова

Колодяжне Колодяжне, 21/VIII 1895

Дорогі мої мечки Ліда і Ваня!

Щось-то Ваші обіщані посланія не ідуть! Воно-то давно сказано: обіцянка цяцянка, а дурневі радість! Отак і я думкою багатіла, аж поки не сіла та сама не написала. Чи получила ти, Лідочка, мою carte з Бродів? Уже ж і обридли мені тоді сі Броди! Та й ціла дорога була якась скучна і сумна (для більшої радості дощ ішов, не перестаючи, від Пешта до Львова). Тут, проти звичаю, дощ не йшов іще як слід ні разу, що не помішало мені ухопити раз лихорадку, добре, що ненадовго. Тепер у нас, люди кажуть, жарко, а мені в шерстяному платті тільки добре, – ей, в Софію б тих людей!

А я часто згадую Софію, і не тільки з поводу жари, щоночі вона мені сниться. Справді, ви мені тепер друга рідна родина, і мені в думку не іде, що я, може, дуже надовго виїхала од вас. Чудно сказать, мені скучно навіть за болгарською мовою! А така вона здавалась негармонічна! Мама і досі не хоче признавать в ній гармонії. Мені аж смішно, що ніхто не може одразу розібрати ні одної цитати з Мікиних розмов і Witz-ів. А знаєте, що я і досі замість польської мови говорю болгарською, ну що як воно так і зостанеться?

Ну, однак, ти, Ліда, терпіть не можеш таких листів без фактів. Та що ж, усі «факти» наші я списала вже Людмилі Мих[айлівні].

Ай, кінець! Папа їде в город, перше в холерну комісію (холера кругом наступає), а потім в Луцьк, Київ і т. д. Ми з Дорою остаємось самі як – як пальці, сказала б, та щось не зграбно, – як вуха.

Передайте, з ласки вашої, мій довг Людмилі Михайлівні з вичетом чотирьох frs, позичених у вас. Пишіть, таки справді пишіть бідному пустиннику! Цілую Вас і Міку! Бувайте здорові.

Ваша Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 317 – 318.

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 160 – 161.

Подається за фотокопією автографу (ф. 2, № 1550), який зберігається в рукописних фондах Болгарської академії наук (архів І. Д. Шишманова).