Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

«Ти хотів би квіток на дорозі моїй?»

Леся Українка

Ти хотів би квіток на дорозі моїй?

Нащо сипати їх попід ноги?

Хай живуть вони в ніжній красі чарівній, –

я сама їх знайду край дороги.

До маленьких, низеньких сама нахилюсь,

до високих очима докину,

обережно та ніжно лицем притулюсь,

стрівши в білім убранні тернину.

Будуть шарпати одіж суворі гілки

і скривавлять колючками руки,

та гілкам не поможуть лагідні квітки,

ні, вони надгородять за муки.

Та й за віщо б ті квіти карали мене,

я ж не буду їх рвати руками,

ні під ноги топтати, мов зілля дрібне,

тільки злегка торкнуся устами.

Не плямив поцілунок мій зроду квіток,

чи то пишні були туберози, чи квітки,

що зродив найпростіший садок,

чи до краю вразливі мімози.

23.02.1902


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 277.

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Неопубліковані твори, стор. 27.

Автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 708.

Датується за автографом.

Подається за автографом.