Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Книга Буття

Переклад Лесі Українки

Priester Jahwist Elohist
Гл. 1. Космогонія 1-­ша:
Дух божий носиться над
хаосом. Бог творить світ
в 7 дн.: 1 д. – світло і темрява, 2 д. – небо, 3 – земля, море, ростини, 4 – світла небесні, 5 – живі створіння, Б. благословив їх, 6 – люди, чоловік та жінка, господарі світа, Б. благословив їх, 7 – Бог спочив, і освятив сьомий день.
Гл. 2. Космогонія 2: Б. створив небо й землю і в середині землі ростини, потім пустив воду з землі, потім чоловіка зліпив з землі і душу людську вдунув. Рай­сад з усяким деревом, там же дерево життя і дерево добра та зла.
З райської ріки йдуть 4: Фісон, Геон, Тігр та Евфрат.
Чоловік глядить рай. Б. під страхом смерти забороняє їсти з дер. добра та зла. Б. творить для А. живі створіння, А. дає їм назви. Б. творить жінку з ребра А., щоб була йому помічниця й дружина.
Гл. 3. 1. Гріхопаденіє. Змій спокуша жінку, щоб їсти з д. д. і зла. «Будете як боги знаючі добро і зло». Жінка дає чоловікові, і їдять. Перш усього зрозуміли сором і зробили одежу. Почувши голос Б. гуляючого, сховались.
Б. проклинає людей і змія, дає їм вічне ворогування між собою. Людей проклина слабостями і працею і смертю.
А. назива ж. свою «Життя», «бо вона дає життя усьому».
Проганя людей з раю, давши їм одежу шкуратяну і поселивши проти рая і становить херувима стерегти д. життя, щоб люди не стали богамияко єдин от Нас»).
Гл. 4. 2. Гріхопаденіє. Єва
родить Каїна та Авеля. Каїн хлібороб, Авель пастух.
Б. прийма жертви Ав., і не прийма жертв К. «бо К. по правді приніс, та по правді розділив». К. підступно вбива Ав. (з заздрощів) і пробує скрити се від Б. Б. проклина К. і його працю, карає його вічним страхом. Б. проклина всякого, хто заб’є К. («7 раз помститься») К. селиться проти Едема в землі Наід.
1­ша Генеалогія. К. родить Єноха строителя, Є. Гаїдада, Г. Малелеїла, М. Матусаїла, М. Ламеха, Л. пастуха Йовіла та музику Ювала (від ж. Ади), і Товела коваля і дочку Ноему (від ж. Селли). «Сказав Ламех
своїм жінкам: Ада і Селла: слухайте голосу мого ж. Лам. і чуйте слова мої: що мужа забив я в язву собі, і хлопця в струп собі. Що 7 раз помститься за К., за Л. ж 77 раз».
А. та Ева мали ще Сіфа замість Ав. С. мав Еноса побожного.
Адам
Каїн, Авель, Сіф
Енох Енос
Гаїдад
Мал.
Мат.
Ламех
Йовіл, Ювал, Товела, Ноема
Гл. 5. Б. створив Адама й жінку і по образу і подобі своїй благословив їх.
А. (2 Генеалогія) родив Сіфа, умер 930­ти літ,
Сіф р. Еноса (С. ум. 912),
Е. р. Каїнана (Е. ум. 905.),
К. р. Малелеїла (К. 910),
М. р. Яреда (М. 895),
І. р. Еноха (І. 962),
Е. р. Матусала (Е. 365),
М. р. Ламеха (М. 969),
Л. р. Ное (Л. 753),
Ное р. Сіма, Хама, Яфета.
Гл. 5. «І нарік (Ламех) имя йому (синові) Ное, говорячи: сей заспокоїть нас від діл наших, від печалі рук наших і від землі, що її прокляв Бог».
Гл. 6. Ное був праведник милий Богові. Ной мав 3 сини: Сіма, Хама, Яфета.
Земля сповнилась гріхів і Б. задумав погубити усе живе. Ноєві Б. наказує зробити просмолену скриню з брусів (300 ліктів довгий, 50 л. широкий, 30 л. високий, стріха склепінням поділений на кімнати з дверима).
Б. обіцяє навести потоп на землю, а Ноєві наказує ввійти в скриню самому з родиною, взяти по 2 парі з кожного створіння і їди на дорогу.
Ное так зробив.
Гл. 6. Сини божі сходять на землю і єднаються з дочками людськими, від яких родяться велети, богопротивне племя, Б. відбира людям вічне життя і визначує це 120 л. Велети – лихе племя, Б. загадав знищити все живе на землі за нечесть людську. Між усіма один правий Ное.
Гл. 7. Як був потоп, то Ной мав 600 літ. 600­го року 2­го місяця 27 дня Ноєвого життя настала повідь і дощ, тоді увійшов у скриню Ное з жінкою, трьома синами,
і трьома невістками, і з двома парами всякого створіння.
Вода прибула і скриня поплила, вода здійнялась на 15 ліктів і покрила всі гори і все живе погинуло. Вода стояла високо 150 днів.
Гл. 7. І Б. наказав Ноєві увійти з родиною в скриню і взяти з собою по 7 пар чистих створіннів і по 2 парі нечистих. (Var. усіх по 2 парі). Через 7 днів Б. обіцяє навести потоп на 40 діб. Ное слухає Б. і робить так. По 7­ми днях настав потоп і дощ ішов 40 діб.
Бог зачинив скриню, вода підійшла і здійняла скриню. Все, що зоставалось живого на землі, погинуло.
Гл. 8. Б. згадує Ное і Духом святим стримує воду. По 150 днях вода ущухає і скриня пристає на г. Арараті, 7­го міс. 27 дня.
Вода спадає до 10­го міс.
1­го дня з’являються верхи гір.
601­го року, 1­го міс., 1­го дня життя Ноєвого потоп скінчився зовсім. 2­го міс., 27 дня висохла земля і Б. казав усім вийти на землю із скрині.
Гл. 8. Дощ і повідь перестали, по 40­а днях. Ное ворона посилає дивитись, чи спала вода, чи видно сушу, той не вернувся, потім тричі посилав голубку: раз вернулась, удруге принесла гілку, втретє не вернулась. Ное побачив сушу.
Тоді всі вишли на землю.
Ное зробив жертвенник, приніс жертву («всесожжение») з усяких чистих створіннів. Б. простив людей і обіцяв, що більш не губитиме всього живучого на землі і світовий стрій зостанеться той самий.
Гл. 9. Б. благословляє рід
людський, дає йому владу над усім живучим. Тілько щоб не їли ніякої крові і не проливали людської крові. Б. обіцяє, що потопу більш не буде, і на знак того робить веселку на небі, щоб нагадувала обітницю. Ное жив по потопі 350 л., а всіх 950 л.
Гл. 9. Ное мав три сина Сіма, Хама (батька Ханаанові), Яфета, від них пішов рід людський.
Коли Ное, упившись, лежав раз одкритий, то Хам сміявся з нього, а Сім та Яфет накрили батька не дивлячись. За те Ной благословив Сіма та Яфета, а Хама прокляв і сина його Ханаана зарік на вічне рабство Сімові та Яфетові.
Гл. 10. Генеалогія синів Н.
1. Яфет: Гомер, Магог, Мадай, Яван, Еліса, Товел, Мосох, Тірас.
Сини Гомера: Асханас, Ріфат, Торгама.
Сини Явана: Еліса, Тарсіс, Кітійські та Родійські, та всякі островитяне.
2. Хам: Хус, Мезраїм, Фут, Ханаан.
Сини Хуса: Сава, Евіла, Савата, Рагма, Савадака.
Сини Рагма: Сава, Дедан.
3. Сім: Елам, Ассур, Арфаксад, Луд, Арам, Каїнан.
Сини Арама: Ос, Ул, Гатер, Мосах.
Гл. 10. Ген. син. Н.
Хам: Хус, Мезраїм, Ханаан.
С. Хуса: Неврод «ловець­-велетень», царство його: Вавілон,
Орех, Архад, Халанні в землі Сенаар. Звідти пішов Ассур,
місто його Ніневія і Ровот,
Халах і Дасем.
С. Мезраїма: Людіїм, Нефталім, Енеметіїм, Лавіїм, Патросоніїм, Хаслоніїм, Філістім, Гафторіїм.
С. Ханаана: Сідон, Хеттяй, Євусей, Аморей, Гергесей, Евей, Арукей, Асенней, Арадій,
Самарей, Аматія.
Границя країни Хан.: Герар, Газа, Содом, Гоморра, Адама, Севоїм, Дас.
Сім
Арфаксад,
Каїнан
Сала
Евер
Фалек, Єктан
Елмодад, Салев, Сармат, Ярах, Одорр, Евіл, Декл, Евал, Авімаїл, Савев, Уфір, Евіл, Йовав.
Гл. 11. Var. Генеалогії
Сім (100+500 літ)
Арфаксад (135+330 л.)
Каїнан (130+330 л.)
Сала (130+330 л.)
Евер (134+370)
Фалек (130+209)
Рагав (132+207)
Серуг (130+200)
Нахор (79+129)
Тарра (70+205)
Аврам, Нахор, Арран
Лот
Гл. 11. Перше у всіх була одна мова. Але раз люди зійшлись на поле в Сеннаарі, і почали будувати місто і стовп з цегли, щоб був до самого неба. Б. подумав, що коли люди всі одного одного знатимуть і розумітимуть, то все зроблять, що схочуть, і ото він помішав їм мову, щоб не розумілися, і розсіяв по світі, щоб не зналися.
Гл. 11. Тарра з Аврамом та Сарою, та з Лотом вийшли з Халдеї в Харран. Гл. 11. Арран вмер в Халдеї, Аврам оженився з Сарою, Нахор з Мельхою, своєю племінницею. Сара була неплідна.
Гл. 12. По смерті Тарри, Аврам та Лот з родиною, рабами і статком виходять по наказу Б. з Харрана в Ханаан. Гл. 12. Б. сказав Авраму, щоб він ішов у землю, яку йому Б. покаже, обіцяє благословити його і зробити його племя великим народом. Аврам пішов до Сихема «до дуба високого», де жили хананеї, там з’явився йому Б. і пообіцяв дати його нащадкам землю Ханаан.
Аврам поставив там жертвенник. Потім пішов до Бетеля (Вігіля) і там поставив жертвенник між Бетелем та Агге, звідти пішов у пустиню. Там був голод і Аврам пішов від голоду в Єгипет.
Гл. 12. Ідучи в Египет, Аврам казав Сарі, щоб не признавалася, що вона його жінка, а казала б, що сестра, аби єгиптяне не забили через неї Аврама та не відібрали б її, бо вона була гарна дуже. Як же скаже, що сестра, то обом буде добре. Єгиптяне побачили, що Сара гарна, сказали князям, а князі Фараону, Фараон забрав її собі. Аврамові була теж догода, як братові цариці. Але Б. мучив Фараона за Аврамову жінку. Тоді Ф., довідавшись, що С. жінка А., сказав А.: «чому не сказав, що вона твоя жінка?» і віддав її А. І казав йому вийти з Єгипта з усіма своїми. Гл. 20. Аврам пішов на південь в Герар і оселився між Кадісом та Суром. І казав усім, що Сара сестра йому, щоб не вбили його за неї. Цар Герарський Абімелех забрав С. собі. Але Б. явився Абім. у сні і заборонив йому займати С. , під страхом смерті і кари на весь край, наказав віддати її чоловікові. За С. Б. зробив неплідними жінок Герарських. Абім. віддав С. А., дорікаючи його за обман. Але А. сказав, що С. сестра йому по батькові, хоч не по матері, і разом з тим жінка. Абім. надгородив Авр. злотом, сріблом і всяким статком, і дав йому право селитись де хоче в його землі. Авр. помолився Б. і Б. одвернув кару від дому Абім. і країни його.
Гл. 13. Лотові та Авр. стало тісно вкупі і вони розійшлись: Лот поселився понад Йорданом, Авр. в землі Ханаанській. Гл. 13. Аврам з жінкою і з Лотом вийшов з Египта дуже багатий.
Прийшли знов на давнє місце між Бетелем та Агге, де стояв жертвенник. Лот теж мав великі статки і їм стало тісно жити вкупі (пастухи їхні завагались між собою), і вони розішлись: Л. пішов в розкішну країну до міст Содома та Гоморри, там же були дуже лихі люди.
Б. обіцяв Авр. всю землю Пал., А. вселився в Хевроні, і поставив жертвенник під Дубом Мамврійським.

Примітки

Чистовий недатований автограф із незначними виправленнями рукою Лесі Українки зберігається у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (Ф. 2. Од. зб. 23).

Подано за автографом.

Публікується вперше. Текст підготувала Вікторія Сірук.

Напис на титульній сторінці автографа: «Genesis» [Переклад українською мовою з «Ветхого Завета»]. Автограф містить 8 аркушів, із яких 1 – без тексту. Цей переклад є скороченим конспектом­-переказом усієї біблійної Книги буття за трьома різними текстологічними джерелами, і тому текст подано в три стовпчики як порівняльну таблицю.

Усі графічні позначення, написи, скорочення, написання тексту в колонках навпроти – так подано у цьому виданні за автографом.

Леся Українка назвала свій текст «Genesis» («Книга Буття») за латинською Вульгатою та похідними від неї текстами. Це перша книга Біблії, яка належить до Мойсеєвого «П’ятикнижжя» і є основоположною для єврейської Біблії.

Найімовірніше, що Леся Українка робила ці записи, коли перекладала статтю Моріса Верна «Біблія або книги Старого Завіта», 1894 року, за порадою Михайла Драгоманова. У своєму листі до нього Л. У. питає його думку щодо Біблії:

«Порадьте мені: оце хочу купити собі біблію, та не знаю, яку краще, чи грецьку, чи слав’янську, думаю, грецьку краще. Звісно, жидівська була б найкраща, та що ж, коли не знаю по жидівськи» (Лист від 21 грудня 1891 р. Леся Українка. Листи: 18761897. С. 168169).

На підставі цього листа можна зробити висновок, що Леся Українка могла зробити цей конспект-­переклад у часі між кінцем 1891 року до 1894­-го.

Priester – нім. «священник». Найімовірніше, Леся Українка робила конспект із фрагментарним перекладом окремих речень саме з якогось німецького тексту, який студіювала паралельно з роботою над перекладом статей Моріса Верна.

Jahwist – мається на увазі документ Ягвіста, цей документ є одним із джерел П’ятикнижжя, у якому використовуються термін «Ягве» на позначення Бога.

Elohist – документ Елогіста є одним із джерел П’ятикнижжя, за яким Бог позначався іменем «Елогім» до зустрічі Мойсея з Богом на горі Хорив (до того часу, коли ім’я Ягве було невідоме). Після зустрічі Мойсея з Богом він починає називатися «Ягве».

Арфаксад, Каїнан, Сала – в автографі закреслено рукою Лесі Українки.

Тарра з сином… в Харрам – в автографі це речення закреслене Лесею Українкою.

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 14 тт. Луцьк: 2021 р., т. 8, с. 82 93 (текст); с. 929 930 (примітки).