Кремпового колеса

Запис К.В.Квітки

Кремпового колеса,

згубив Тиміш пояса,

а Марина ридала,

поясини шукала.

[Кожен рядок співається двічі. – Ред.]

Інша мелодія, теж із Колодяжного, і повніший текст – Лисенко. Шкільна збірка, с. 4. «Кремповеє колесо» – очевидно, замість «кроковеє» (жовте, шафранне, пор. «крокіс»). «Кроковеє колесо» – сонце (Потебня, с. 153 і далі). Очевидно, в Колодяжнім «кр[емповеє] колесо» – тільки ремінісценція, захована бурлескою. Потебня приводить таку танкову пісню з Роменського повіту:

Кроковеє колесо

вище тину стояло,

много дива видало.

Чи бачило, колесо,

куди милий поїхав?

– За ним трава зелена

і діброва весела.

Кроковеє колесо

вище тину стояло,

много дива видало.

Чи бачило, колесо,

куди нелюб поїхав?

– За ним трава полягла

і діброва загула.

Місце запису: с.Колодяжне, Ковельського повіту

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 205 – 206.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 35 – 36.

Пісню без мелодії записала Леся Українка у розділі веснянок. Подібна мелодія у М. Лисенка з цими ж словами.. Мелодію М. Лисенко опублікував також у збірці 1908 р. (Див.: Лисенко. Зібрання творів, с. 77) з таким варіантом тексту:

«Співає увесь гурт, взявшись за руки в коло й водячи хоровод.

Кремповеє колесо, колесо

Вище тину стояло, стояло.

Вище тину стояло, стояло,

Много дива видало, видало:

Що в решеті водиці, водиці,

Стільки в хлопців правдиці, правдиці.

Скільки в небі зірочок, зірочок,

Стільки хлопцям болячок, болячок.

Кремпового колеса, колеса,

Згубив Іван пояса, пояса.

А Маруся ридала, ридала,

Поясини шукала, шукала».