Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Досвітні огні

Леся Українка

Варіанти тексту

Ніч темна людей всіх потомлених скрила

Під чорні, широкії крила.

Погасли вечірні огні;

Усі спочивають у сні.

Всіх владарка ніч покорила.

Хто спить, хто не спить, – покорись темній силі.

Щасливий, хто сни має милі!

Від мене сон милий тіка…

Навколо темнота тяжка,

Навколо все спить, як в могилі.

Розкинула темная ніч свої чари,

Налинули сни, мов ті хмари,

Мов чорнії хмари страшні,

І сняться мені все дивні

Привиддя, непевнії чвари.

Привиддя лихі мені душу гнітили,

Повстати ж не мала я сили…

Зненацька проміння ясне

Од сну пробудило мене, –

Досвітні огні засвітили!

Досвітні огні, переможні, урочі,

Прорізали темряву ночі,

Ще сонячні промені сплять, –

Досвітні огні вже горять.

То світять їх люди робочі.

Вставай, хто живий, в кого думка повстала!

Година для праці настала!

Не бійся досвітньої мли, –

Досвітній огонь запали,

Коли ще зоря не заграла.

З віконечок ллється стяга та пресвітла,

Одрадість у серці розквітла,

Огні золотії мигтять,

Одважним промінням зорять,

Мов кличуть: до праці! до світла!

[1892]


Примітки

Досвітні огні, 1892 р.

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 69.

Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, стор. 25.

Автографи – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 11, стор. 69 – 71; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 747, стор. 22. Готуючи київське видання збірки «На крилах пісень», Леся Українка опустила дві строфи (щоб їх побачити, клацніть кнопку «Першодрук»).

Датується 1892 р. за автографом – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 11.

Подається за збіркою «На крилах пісень», К., 1904, стор. 53 – 54.

Додаткові коментарі…