Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Царівно! Ми твої гості (2)

Запис К.В.Квітки

Царівно! Ми твої гості (2) – нотний…

I гурт

Царівно! Ми твої гості!

Ладо моє! Ми твої гості!

II гурт

Бояре! За чим ви гості?

Ладо моєї За чим ви гості?

I

Царівно! За дівчиною.

Ладо моє! За дівчиною.

II

Бояре! За которою?

Ладо моє! За которою?

І

Царівно! За найстаршою!

Ладо моє! За найстаршою!

II

Бояре! Ми не даємо!

Ладо моє! Ми не даємо!

І

Царівно! Ми не беремо!

Ладо моє! Ми не беремо!

Потім співають так само про середню дівчину (5 строфа: «Царівно! За середньою! Ладо моє! За середньою!») і про найменшу. Доходять до краю так:

І

Царівно! За найменшою!

Ладо моє! За найменшою!

II

Бояре! Ми оддаємо!

Ладо моє! Ми оддаємо!

І

Царівно! Ми заберемо!

Ладо моє! Ми заберемо!

Іншу мелодію сього танка з Воронезької губернії записав П. Сокальський і умістив у своєму трактаті «Русская народная музыка, великорусская и малорусская, в строении мелодическом и ритмическом». Харьков, 1888 р., ст. 162. Текст пор.: Чубинский, т. 3, № 21. У Лисенка вищезгаданій шкільній збірці – та сама мелодія, що п. Лисенко записав від Лесі кілька мелодій танкових купалових багато давніше, ніж я. «Царівна» зазначена Лисенка хибно як миропільська пісня; ця помилка пояснюється тим, що він записав інші мелодії від Лесі з Миропілля, і тим, що межи часом записування і часом опублікування шкільної збірки минуло коло десятка літ. У Лисенка завжди були між паперами записи різних людей, і текст «Царівни», поданий йому Лесею, міг замінися текстом, поданим кимсь іншим; цим, мабуть, поясняються одміни межи текстом Лисенка і уміщеним тут. Достотність цього останнього потвердила і мати Лесі У. – Олена Пчілка, котра вивчила цю пісню в Чекні. Подані тут уваги взагалі відносяться до танків № 2 – 6 і купалових пісень № 6 і 7 в шкільній збірці Лисенка.

Місце запису: с.Чекна, Дубенського повіту


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 198 – 199.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 25 – 26.

В записі Лесі Українки тільки два рядки тексту, а далі посилання на збірник Чубинського, т. 3, № 21.

З повним текстом див. також: Лисенко. Зібрання творів, с. 78.

К. Квітка у примітці до цієї пісні висловив сумнів щодо запису Лисенка і походження даної пісні з Миропілля, а тексту від Лесі Українки, який начебто дуже відмінний від його запису. Проте у двох новознайдених автографах – рукописному зошиті Лесі Українки і автографі Лисенка пісня значиться «З Миропілля». Крім того, розходження в текстах незначні: відмінні перший та п’ятий двовірші:

У Лисенка:

1. Царівно, ми тобі гості!

5. Царівно, ми за старшого!

У Квітки:

1. Царівно, ми твої гості!

5. Царівно! За найстаршого.

У Лисенка є ще вісім рядків, яких немає у Квітки:

– Бояре, ще й не ряджена,

Ладо моє, ще й не ряджена.

– Бояре, вже й наряджена,

Ладо моє, вже й наряджена.

– Царівно, ми й поїдемо,

Ладо моє, ми й поїдемо.

– Бояре, їдьте здорові!

Ладо моє, їдьте здорові.

Під час співу Леся Українка могла допустити деякі зміни у тексті, тим більше, що записи Лисенка і записи Квітки відділяє близько двадцяти років.