Ой піду ж бо я в ліси-лісочки

Запис К.В.Квітки

Ой піду ж бо я в ліси-лісочки,

там процвітають різні цвіточки.

Там я ходила і говорила:

– Суди мні, боже, кого любила!

Ой піду ж бо я в ліси буйнії,

прийдуть до мене часи труднії.

– Ой ти, дівчино, мислями блудиш,

сама не знаєш, кого ти любиш.

– Ой знаю, знаю, кого кохаю,

тільки не знаю, з ким жити маю.

Парал. текст з подібною ж мелодією: Kolberg. Chełm, t. 2, № 13, з приміткою редактора видання Коперніцкого: «Sentymentalność, styl i wyrazy tej pieśni świadczą przeciw jej pochodzenia ludowego»; Kolberg. Wołyń, № 226; без нот: Гильтебрандт, 129 (Берестейськ. пов.); Чубинский, т. 5, ст. 374, № 729; Головацкий, т. 1, с. 347.

Місце запису: в моїх чернетках не занотовано, з якого саме села ця пісня; з певністю можна встановити, що вони з Миропілля (Волинського), Колодяжного або Любомля.

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 352.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 173.