Чорноморець, моя мати, чорноморець
Запис К.В.Квітки
Чорноморець, моя мати, чорноморець
вивів мене босу на морозець.
Ой став вітер буйнесенький повівати,
ой став мене чорноморець намовляти.
– Ходи, ходи, дівчинонько, ходи з нами,
дамо тобі серм’яжину із стрічками,
дамо тобі ще й віночок із квітками,
дамо тобі черевички з підківками.
Дурна була, моя мамцю, послухала,
сіла з чорноморцем, поїхала.
Я ж думала, моя мамцю, панувати,
а тепера довелося горювати.
Повніший текст і подібна мелодія в Nejman. Паралелі без нот: Метлинский, 237; Чубинский, т. 5, с. 70, № 151, с. 339, № 664.
Місце запису: с.Колодяжне Ковельського повіту
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 337 – 338.
Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 158.