Ой піду я понад лугом
Запис К.В.Квітки
Ой піду я понад лугом,
[кожен рядок співається двічі. – ред.]
там мій милий оре плугом.
Чужа мила поганяє,
мені серце умліває.
Понесу я йому їсти,
чи не скаже мені сісти.
Понесу я йому пити,
чи не стане говорити.
Він наївся, ще й напився,
та й на ріллю покотився.
– Чого лежиш, чом не ореш,
чом до мене не говориш?
– Ой я лежу та й думаю,
що рудую жінку маю.
– Який тобі дідько винен,
що ти гарний, чорнобривий,
а я руда вродилася,
чорнявому судилася.
Сватав мене вдень, не вночі,
не вилізли тобі очі,
сватав мене в білу днину,
ізобравши всю родину.
Всій родині сподобалась,
тобі, дурню, я попалась.
Варіанти мелодії: Роздольський, № 382; Конощенко, т. 1, № 11, і т. 3, № 49; Лисенко, VII, № 38. Парал. тексти з іншою мелодією: Бигдай, № 464; без нот: Метлинский, 57; Чубинский, т. 5, с. 199, № 402, с. 1092, № 240; с. 604, № 205; в фельєтоні газети «Заря» (російська, виходила в Києві), 1885 р., № 5 – передрукований в «Розвідках Драгоманова про укр. нар. словесність», т. 2, с. 184; Rokossowska, 198; Nejman, № 297; Сакович, с. 141, № 9; Довнар-Запольский, № 487; Эварницкий, № 344 і 345; Бессараба. Седлец, с. 105; Бессараба. Херсон, № 382 і 383; Гнедич, № 667. Близький текст з іншою мелодією: А. Роговскі. Бєларускі песеннік. Вільна, 1911, № 7.
Місце запису: с.Колодяжне Ковельського повіту
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 335 – 336.
Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 155 – 156.