Ой там за гаєм, гаєм зелененьким
Запис К.В.Квітки
Ой там за гаєм, гаєм зелененьким,
ой там ходила милая з миленьким. (2)
Ой там ходила, стиха говорила:
– Ой ти, мій милий, ти мій вірний друже, (2)
Ой ти, мій милий, ти мій вірний друже,
ой болить мені головина дуже. (2)
Болить головина, подобно ж я умру,
гей, зроби ж мені, милий, з бучиноньки трумну. (2)
– Ой де ж тобі, моя мила, бучини узяти,
будеш же ти, моя мила, в сосновій лежати. (2)
– Ой продай, милий, корову рябую,
ой набери мені сорочку тонкую, (2)
ой дай пошити хороше сорочку
і поховай мене, милий, в вишневім садочку, (2)
і насип мені високу могилу,
і посади в головоньках червону калину. (2)
Ой як ти будеш з другою шлюб брати,
ой то прийдеш на могилу калину ламати. (2)
Ой у неділю ще й сонце не сходить,
а вже милий другу милу за рученьку водить. (2)
Спіткнулася мила на тую могилу
та й собі забила свою ніжку білу. (2)
– Ой ти, мій милий, що ж то за могила,
ой що я на неї свою ніжку збила? (2)
– Ой моя мила, то ж тая могила,
що тут лежить похована моя перша мила. (2)
– Ой тра ж було суці сорочки не дати,
ой тра ж було її в саду не ховати! (2)
Було її дати яку деренину,
було ж її вивезти у луг під калину! (2)
– Ой ще ж ти, мила, того не діждала,
ой щоб моя перша мила у лузі лежала! (2)
Ой в неділю рано ще й сонце не сходить,
а вже милий на могилу до милої ходить. (2)
– Ой устань, мила, пораднице моя,
ой пропадає худобина твоя! (2)
– Ой нехай вона тобі пропадає,
єсть інша мила, – нехай доглядає. (2)
– Ой устань, мила, принесу ті меду!
– Ой одчепися, голівки не зведу! (2)
– Ой устань, мила, принесу горілки!
– Ой сховай собі для другої жінки! (2)
– Ой устань, мила, пораднице моя!
Гей, плаче, плаче, дитинонька твоя! (2)
– Ой нехай плаче, може, перестане,
ой вже ж його матуся до нього не встане! (2)
Ой продай, милий, сукню і катанку,
ой найми, найми до дитини мамку. (2)
Ой дай тій мамці корову рябую,
ой нехай глядить дитину малую. (2)
Ой дай корову ще й рябе телятко,
ой нехай глядить моє сиротятко! (2)
Приклад зміни мелодії до розширених віршів:
Паралелі з іншою мелодією: Лисенко, VI, № 6. Без нот: Метлинский, с. 266 – 272; Чубинский, т. 5, № 238, с. 631; № 248, ст. 643; № 359, ст. 782; Nejman, № 198; Сакович, с. 143; Kolberg. Chełm, t. 2, № 51; Дикарев. Воронежский этнографический сборник. – Воронеж: 1891 г., с. 306; Гнедич, № 702, 755; М. Косич. Литвины – белоруссы Черниговской губернии. С.-Петербург, 1902, ст. 79 (відбитки з «Живой старины» за 1901 р.).
Місце запису: Любомль
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 298 – 300.
Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 119 – 121.
В запису тексту цієї пісні Михайлом Косачем (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 70, арк. 32 зв.) зазначено, що вона з с. Любомля.