Ой у Луцьку, славнім місті, капелія грає
Запис К.В.Квітки
Ой у Луцьку, славнім місті, капелія грає,
молодая Бондарівна цілу ніч гуляє. (2)
Ой казали-говорили старенькії люде:
– Ой не гуляй, Бондарівно, лихо тобі буде. (2)
– Хоч я ходжу, хоч гуляю до свеї охоти,
таки ж бо я не втеряю дівоцької цноти. (2)
Був в ту пору пан Каньовський в Луцьку на охоті,
довідавсь о Бондарівні і о її цноті. (2)
Гей, як крикнув пан Каньовський: – Давайте сідельце,
там гуляє Бондарівна, кипить моє серце! (2)
Ой то звелів пан Каньовський музиці заграти,
а сам узяв Бондарівну та й став обіймати. (2)
Молодая Бондарівна жартів не приймала,
як одвела білу ручку та й у писок дала. (2)
Ой казали-говорили старенькії люде:
– Тікай, тікай, Бондарівно, біда тобі буде! (2)
Утікала Бондарівна помежи крамами,
а за нею три жовніри з голими шаблями. (2)
Ой догнали Бондарівну на новому мості:
– Ой вернися, Бондарівно, просить пан у гості. (2)
– Чи волієш, Бондарівно, меду-вина пити,
чи волієш, Бондарівно, в сирій землі гнити? (2)
– Волію ж я, пан Каньовський, в сирій землі пріти,
ніж з тобою, вражий ляше, меду-вина пити! (2)
У нашої Бондарівни в фартушку мережка,
куди несли Бондарівну – кривавая стежка. (2)
У нашої Бондарівни шовковая стрічка,
куди несли Бондарівну – кривавая річка. (2)
Паралельні тексти показані в розвідках Цезаря Неймана – Малор. баллада о Бондаривне и пане Каневском («Киевская старина», 1902, № 3, 347 – 390, там уміщена й одна мелодія з Канівського пов., геть інша, ніж тут) і В. Доманицького (ibid., 1905, № 3, 480 – 494).
Інші мелодії: Kolberg. Pokucie, t. 2, № 4 (ibid., № 510 – парал. текст без нот) ; Колесса. Ходовичі, с. 218; Роздольський, № 676, 682, 683; Колесса. Дума, т. 1, с. 25; Конощенко, т. 1, № 33; Nejman, s. 163; Лисенко VI дес. хор., № 2, III одноголосн., № 5. Лисенко. Шкільна збірка, с. 49.
З текстів без нот найближчий: Stecki, t. 1, 111 (починається тими самими словами, що тут). У Rokossowsk’ої Б. – «W ratuszy hulała»; Головацкий, т. 2, 601; т. 3, ч. І, 30 – 34; Эварницкий, № 744; Wacław z Oleska, s. 493, № 13; s. 494, № 14.
Місце запису: Любомль
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 297 – 298.
Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 117 – 118.