Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

На Подолі білий камінь

Запис К.В.Квітки

На Подолі білий камінь – нотний запис

На Подолі білий камінь,

подолянка сидить на нім.

Дальших слів пісні не записано, і по збірниках укр. пісень я не знайшов ні пісні з подібними початковими словами, ні варіанта мелодії. Я її завів у розділ балад через те, що в збірнику польських пісень Gloger зустрів баладу, що починається так само: «Na Podolu biały kamień, podolanka siedzi na nim». Тема: дівчина отруїла свого брата з намови жениха. Балада на цю тему широко розпросторена і серед українського народу, більшість варіантів у нас починається словами «Ой Сербине, Сербиночку, сватай мене, дівчиночку». В моїх неопублікованих матеріалах є мелодія до цеї укр. балади з Гадяцького повіту, якої ритмічна схема однакова із схемою колодяженської «На Подолі білий камінь». Мелодії польського варіанта у Глогера і українських – у Лисенка, VII, № 27, і Остапович, т. 1, № 1, не мають нічого спільного з колодяженською. Парал. тексти без нот: Бессараба. Херсон, № 268 і 269.

Місце запису: с.Колодяжне Ковельського повіту


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 286.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 105.

У примітці до цієї пісні Квітка пише, що завів її у розділ балад тому, що у збірнику Глогера зустрів баладу з подібним початком. До цього можна додати, що з таким початком вона побутує на Пряшівщині («Українські народні пісні Східної Словаччини», II. Пряшів. 1963, стор. 428), на Лемківщині (записана від переселенців з Горлицького р-ну), у Wojcicki, t. 1, s. 232, у зб. Кольберга («Pieśni ludu polskiego», с. 129, № 8), у зб. Лігензи і Стоїнського (Pieśni ludowe z Polskiego Slązka, II, № 3-A, В, С, Д, E). C. Чернік відзначає її споріднення з італійською піснею «Донна Ломбарда» (Див.: С. Чернік. Polska epika ludowa, 1956, стор. 124). Квітка подав ще два варіанти цієї пісні, що на Україні відома під заголовком «Про сербина», – «Українські народні мелодії», К., 1922, № 282 і 298.