Бородар, бородарку (2)

Запис М.В.Лисенка

Бородар, бородарку!

Продав Зосим Дарку.

(Бородар – Воротар – Володар – Молодар)

Місце запису: с.Колодяжне

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 169.

Варіант пісні, який проспівала Леся Українка Лисенкові, відмінний від того, який вона записала сама. Варіант Лесі Українки вмістив К. Квітка у збірнику «Українські народні мелодії» (1922 р.) під № 54. Ось що писав він з приводу цих двох варіантів:

«Можливо, що запис наспіву «Володаря», № 54, був здійснений Лесею Українкою в дитячі або юнацькі роки з виконання матері; відміни від № 53, проспіваного в 1900 – 1902 рр. О[леною] П[чілкою], зумовлені змінами, які вносила сама О[лена] П[чілка] в свою редакцію – несвідомо чи навіть свідомо, – під впливом варіантів і взагалі почутих народних наспівів. Можливо, що Леся У[країнка] навіть не чула у народному виконанні «Володаря» і тому не співала мені до запису, – більш того, не наспівувала при мені про себе, хоча взагалі народні пісні наспівувала кожного дня протягом багатьох місяців.

Інший варіант, пов’язаний з ланцюгом варіантів «Воротаря», Леся Українка, можливо, знала безпосередньо із народного джерела і наспівала його Лисенкові (перед знайомством зі мною)…

В даний час я не маю можливостей знову переглянути рукопис, щоби дізнатися про слова дальших віршів, якщо вони там є, і про місце побутування пісні, якщо воно позначене. Форма «бородарь» [так записав Лисенко. – Ред.] з пом’якшенням «р» викликав запитання, оскільки у всіх місцевостях Житомирської і Волинської областей, де Леся Українка запам’ятовувала пісні – «р» тверде.

Інші наспіви, записані Лисенком з голосу Л. Українки, вона потім співала також і мені для запису. Цього ж наспіву вона мені взагалі не співала» [Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. M. T. Рильського НАНУ, ф. 14-2, од. зб. 62, 62а, стор. 186-187].