Йа встань, невістко

Запис К.В.Квітки

– Йа встань, невістко,

та бодай ти не встала!

Подій корови,

що від батька нагнала!

– Нех ті постоять,

що від батька нагнала,

я ті подою,

що у свекра застала.

– Ой цить, невістко,

та не розпускай губи,

візьму коцюбу,

повибираю й зуби!

Чи ти, невістко,

сьогодні приведяна,

що вже третій день,

як хата не метяна?

А я, молода,

та стала хату мести,

свекруха каже обідать

в поле нести.

То я питаю:

– А де ж той плужок оре?

А вона каже:

– Нех тебе колька коле.

А я, молода,

уміла відповісти:

– Нех того коле,

кому понесу їсти.

Не молодого,

що воли поганяє,

тільки старого,

що плужка підоймає.

Парал. тексти з іншими мелодіями: Колесса. Ходовичі, с. 238; Kolberg. Wołyń, № 358. Без нот: Чубинский, т. 5, с. 698, № 302.

Місце запису: с.Колодяжне Ковельського повіту

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 341 – 342.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 162.

Початкові строфи пісні мають певну подібність до сварки Матері й Килини у 3-й дії «Лісової пісні».