Тихо, тихо Дунай воду несе

Запис К.В.Квітки

Тихо, тихо Дунай воду несе,

[Кожний рядок співається двічі]

а ще тихше дівка косу чеше.

Чеше, чеше та й на Дунай несе.

– Уплинь, косо, уплинь за водою.

Уплинь, косо, уплинь за водою,

а я зараз – услід за тобою.

Припливемо к зеленому лугу,

скажу тобі всю свою притугу.

Над Дунаєм явір зеленейкий,

під явором коник воронейкий.

Під явором коник воронейкий,

на конику козак молодейкий.

Ой він сидить, у скрипочку грає,

струна струні стиха промовляє:

Нема краю тихому Дунаю,

нема впину вдовиному сину.

Парал. тексти: з іншими мелодіями – Гулак-Артемовський, № 8; Kolberg. Wołyń, № 344; Лисенко, III, № 26; Колесса. Ходовичі, с. 293; без нот – Гильтебрандт, 186 (з Берестейського пов.); Метлинский, с. 14; Головацкий, т. 3, ч. 1, ст. 178, № 52; Довнар-Запольский, № 401 і 453; Бессараба. Херсон, № 230 і 231; Гнедич, № 834; Чубинский, т. 5, с. 337, 342, 411.

Місце запису: с.Колодяжне Ковельського повіту

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 323.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 143 – 144.

Лист на сайт