Тихо, тихо Дунай воду несе
Запис К.В.Квітки
Тихо, тихо Дунай воду несе,
[Кожний рядок співається двічі]
а ще тихше дівка косу чеше.
Чеше, чеше та й на Дунай несе.
– Уплинь, косо, уплинь за водою.
Уплинь, косо, уплинь за водою,
а я зараз – услід за тобою.
Припливемо к зеленому лугу,
скажу тобі всю свою притугу.
Над Дунаєм явір зеленейкий,
під явором коник воронейкий.
Під явором коник воронейкий,
на конику козак молодейкий.
Ой він сидить, у скрипочку грає,
струна струні стиха промовляє:
Нема краю тихому Дунаю,
нема впину вдовиному сину.
Парал. тексти: з іншими мелодіями – Гулак-Артемовський, № 8; Kolberg. Wołyń, № 344; Лисенко, III, № 26; Колесса. Ходовичі, с. 293; без нот – Гильтебрандт, 186 (з Берестейського пов.); Метлинский, с. 14; Головацкий, т. 3, ч. 1, ст. 178, № 52; Довнар-Запольский, № 401 і 453; Бессараба. Херсон, № 230 і 231; Гнедич, № 834; Чубинский, т. 5, с. 337, 342, 411.
Місце запису: с.Колодяжне Ковельського повіту
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 323.
Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 143 – 144.