Ой Василю, Василино
Запис К.В.Квітки
Ой Василю, Василино, любая дитино,
їдеш полем сивим конем – дивитися мило.
Далі слів Леся не пам’ятала. По збірниках ця строфа подибується в піснях різного змісту. З-поміж них з мелодіями іншими, ніж тут: Kolberg. Pokucie, t. 2, № 60; Колесса. Ходовичі, с. 277; Квітка, № 8. Без нот: Довнар-Запольский, № 500 (інтересний текст); Чубинский, т. 5, ст. 14; Гнатюк. Коломийки, № 581.
Місце запису: Звягель [Новоград-Волинський]
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 309.
Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 128.