Під гай, мати

Запис К.В.Квітки

Під гай, мати, під гай, мати, під гай зелененький

виїжджає з України козак молоденький.

Як виїжджав, шапочку зняв, низенько вклонився:

– Прощай, прощай, громадонько, може, з ким сварився.

Прощай, прощай, громадонько, ти, дівчино-утко,

ой бог знає, бог відає, чи вернуся хутко!

Вар. мелодії: Роздольський, № 657. Пор. теж: Конощенко, т. 1, № 77. Парал. тексти з іншими мелодіями: Kolberg. Pokucie, t. 2, № 158; Лисенко, V, № 15 (= № 8 в VI десятку хорових); Колесса. Ходовичі, с. 286, № 33-а; Конощенко, т. 3, № 39, 40. Без нот: Метлинский, с. 23; Чубинский, т. 5, с. 110, № 239; Гнедич, № 642.

Місце запису: Миропілля Звягельського повіту

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 303.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 124.

Лист на сайт