Ой устану раненько

Запис К.В.Квітки

Ой устану раненько

да й умиюсь біленько, гей!

Ой сяду я край віконця

виглядати чорноморця.

Чорноморець їде, їде,

аж семеро коней веде, гей!

На восьмому вороному

у жупані голубому.

Я ж думала, що додому,

а він їде аж до гаю, гей!

А він їде аж до гаю,

аж до тихого Дунаю.

Став він коней напувати,

стала вода прибувати, гей!

Стала вода прибувати,

чорноморець – потопати.

Чорноморець потопає

та й на милую гукає, гей!

– Рятуй, рятуй, моя мила,

коли вірно любила!

– Ой рада б я рятувати,

та й не вмію пливати, гей!

Коли б човен та весельце,

рятувала б тебе, серце!

Ой піду я поміж люде,

чи не жаль кому буде, гей!

Заким люди зібралися,

чорноморець утопився.

– Пливи, пливи за водою,

зосталася я вдовою, гей!

Пливи, пливи берегами,

зосталася з ворогами.

Варіант мел.: Бигдай, № 60; Конощенко, т. 2, № 52; Стеценко. Луна, № 28; Остапович, т. 2, № 2.

Парал. тексти без нот: Омельченко, № 8; Новицкий, с. 155; Эварницкий, № 484 і 485; Бессараба. Херсон, № 314; Гнедич, № 949.

Місце запису: Миропілля Звягельського повіту

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 278 – 279.

Вперше опубліковано: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1917 р., ч. 1, с. 97 – 98.