Ой в ліску, в ліску дванадцять сосон

Запис Лесі Українки

Ой в ліску, в ліску дванадцять сосон,

Їй-богу, моя мамцю, дванадцять сосон.

[Повторяється після кождого стиха з додатком другої половини того ж стиха]

Під тими соснами дванадцять столів,

За тими столами дванадцять панів,

Між тими панами мій нелюб сидить,

Мій нелюб сидить, водиці просить,

Водиці вмитись, рушничка втертись.

Я ж йому не дала водиці вмитись.

Ой в ліску, в ліску… і т. д.

Між тими панами мій милий сидить,

Мій милий сидить, водиці просить,

Водиці вмитись, рушничка втертись.

Я ж йому дала водиці вмитись.

Водиці вмитись, рушничка втертись.

Місце запису: містечко Миропілля, Звягельського повіту
 

Записані мною і подані тут волинські купальські пісні – се матеріал настільки цікавий, що варто б їх науково обробити. Не маючи тепер на се часу і спромоги, подаю їх і так, щоб не лежали даремне, а послужили би для розширення поля при спеціальних студіях над нашими обрядовими піснями.

При піснях я записала мотиви, до них належні, бо уважаю, що записати пісню без мотиву – значить зробити тільки половину справи, тим більше, що по мотивах обрядових пісень можна уважати часом, наскільки є стародавня яка пісня. Окрім того, сі оригінальні, давні мотиви, певне, придадуться тому, хто займається народною музикою. Записувала я голоси пісень від селянок якомога вірніше, не стараючись підводити їх під яку-небудь ритмічно-музичну теорію, а бажаючи тільки удати мотив у нотах так, як чула його в співі. При записуванні пісень і мотивів я хотіла наблизитись як можна більше до фонографічної достотності, щоб удати якнайвірніше всі найдрібніші одміни вимови і всі модуляції мотиву, бо уважаю се ідеалом усякого збирача усних народних матеріалів.

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 29.