Кує зозуля при зеленій доброві
Запис Лесі Українки
Кує зозуля при зеленій доброві,
Ой спить невістка у новейкій коморі.
– Устань, невістко, ой бодай ти не встала,
Пожени воли, що й од батька нагнала.
– Не пожену тих, що од батька нагнала,
Пожену я ті, що я тута застала.
– Десь ти, невістко, недавно приведяна,
Ложки не миті, хатонька не метяна.
Невістка встала та й стала хату мести,
Матінка каже до плуга їсти нести.
– Ой де ж, мати, ой а той плужок горе?
– Ой горе, доню, под гаєм зеленейким,
Один віл чорний, а другий половейкий,
Погонач малий, плугатир – мій милейкий.
Місце запису: с. Колодяжне коло м. Ковля на Волині
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 87.