Посію я льон по каміню
Запис Лесі Українки
Посію я льон по каміню,
Коня воджу, кінь льон топче.
Чижику та горобчику,
Скажи мені усю правдоньку, (2)
Кому воля, кому неволя? (2)
А дівчатам уся воленька:
За хусточку – та й на гуличку,
За віночок – та й у таночок.
Грайте, дівки, грайте,
Пилу не збивайте, (2)
Плаття не марайте,
Бо в дівочок плаття –
То шовк, то китайка.
Посію я льон по каміню… і т. д.
А парубкам уся воленька:
За шапочку – та й у коршомку,
За дудочку – та й на вуличку.
Грайте, хлопці, грайте,
Пилу не збивайте, (2)
Плаття не марайте,
Бо на хлопцях плаття –
То міх, то ряднина,
З заткала шапчурина,
А з лика пояснина.
Посію я льон… і т. д.
Молодицям нема воленьки:
Під порогом порося кричить,
Йа у печі борщик кипить,
Йа у колисці та дитя кричить,
Йа у запічку воркун ворчить.
Порося каже: нагодуй мене,
Дитя каже: колиши мене,
Воркун каже: постели мені.
Порося нагодувала,
Борщик помішала,
Дитя заколихала,
А воркуна не послухала.
Місце запису: с. Колодяжне коло м. Ковля на Волині
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 38 – 39.