Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Ой мала та Грапинючка

Запис Лесі Українки

Ой мала та Грапинючка два синочки рідні,

Та й она їх виряджала до самої Відні,

А із Відні до Кракова, з Кракова до Львова.

– Щоб мою Парасину ніхто не збитковав!

А та стара Грапинючка на то не вважала,

До сина, до Грапини, дрібний лист писала: (2)

– Вже си твоя Парасина геть воли збувала, (2)

Уже коні воронії геть попродавала, (2)

Уже вина йа вже пива розпечатувала, (2)

Уже слуги вірненькії геть повідганяла.

Ой єк прийшов пан Грапина до нової брами:

– Вийди, вийди, Парасино, втвори ми брамочку!

Ой йа вийшла Парасина, ключима дзвеніла:

– А дзінь добрий, господарю, давно-м ті виділа.

– Дотепер-сми, жінко, зважав, ой тепер не зважу,

А тепер ті головочку одразу ізсаджу.

Та єк пішов пан Грапина до нової стані, –

Стоять коні воронії поприсилувані;

Та єк пішов пан Грапина до нової бані, –

Стоять пива, стоять вина попечатувані;

Пішов до нової кухнє, слуги навкруг сидє

Та срібними ложечками вечероньку їде.

А єк пішов пан Грапина до нових покоїв,

А старая Грапинючка та й у кріслах сидить

Та й маленьке Грапинятко на рученьках держить.

– Дотепер си, мати, зважав, тепер си не зважу,

Зсадив жінці головочку та й тобі ізсаджу.


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 93.

Текст записала Леся Українка (Державний центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 70, арк. 13).

Вперше надруковано у зб.: Народні пісні в записах Лесі Українки…, с. 254.