Начальная страница

Леся Украинка

Энциклопедия жизни и творчества

?

Enfant perdu

Генрих Гейне

Перевод Леси Украинки

Из сборника «Romanzero»

Забытый пост я в битвах за свободу

Держал без смены верно тридцать лет.

Сражался без надежды на победу,

Я знал, что мне домой возврата нет.

Стоял я день и ночь, и спать не мог я,

Как в тихом лагере мои друзья.

Да эти воины меня будили храпом, –

Чтоб не заснул за ними вслед и я.

Мне ночью на посту бывало скучно

И страшно (дуракам одним неведом страх),

Чтоб разгонять тоску, свищу себе, бывало,

И рифмы дерзкие звенят в моих стихах.

Да, чутко сторожил, всегда с оружьем,

Едва ко мне подкрадывался вор,

Я брал прицел и тотчас метко пулю

Горячую пускал врагу в упор.

Но иногда бывало, что и враг мой

Отстреливаться тоже был готов, –

Ах, да, стрелки лихие попадались, –

Тогда из ран лилась ручьями кровь.

Свободен пост! – нет сил, открылись раны.

Я падаю, пора меня сменить.

Но падаю непобежденный, целым

Оружье сохранил – а сердце дал разбить.


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 265.

Вперше надруковано у наукових записках Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР «Радянське літературознавство», 1948 р., № 9, стор. 124.

Чорновий недатований автограф перекладу (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 883) не має заголовка.

Заголовок взято з українського перекладу. Датується орієнтовно 1900 роком на тій підставі, що він був зроблений, очевидно, для доповіді про Г. Гейне, прочитаної Лесею Українкою російською мовою 23 березня 1900 р. в Київському літературно-артистичному товаристві.

Подається за автографом.