11.07.1913 р. До М. В. Кривинюка
| Кутаїсі |
Дорогий Михайле!
Посилку і гроші я, спасибі Вам, одержала, а не могла сповістити, бо зовсім була хвора, та й тепер ледве пишу. Фактично лежу в ліжку, хоч «про око» одягнена. До всього прилучилася була ще рвота жовчна, і цілими днями й ночами мутило мене, як на морі в найгіршу негоду. Се тут вважається специфічною ознакою малярії – лікар такий і діагноз поставив, t° колишеться між 36,1 і 38,6, дуже втомно. Се дуже сумно, бо тут від малярії трудно вигоїтись, а куди ж мені ще й на літо виїздити? До того ж усе те дорого коштує – і виїзди, і ліки, а де в мене ті гроші? Що казали Вам у «Літературно-науковому віснику»? Чи виконають моє прохання і коли? Хороба мені багато коштує, а гоїтись мушу, бо інакше й пропасти можна.
Цілую Вас і маму. Пану Петруненкові привіт.
Ваша Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 471 – 472.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 670.
Подається за автографом (ф. 2, № 91).
Датується за поштовим штемпелем.