Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Епілог

Леся Українка

Варіанти тексту

Хто не жив посеред бурі,

той ціни не знає силі,

той не знає, як людині

боротьба і праця милі.

Хто не жив посеред бурі,

не збагне журби безсилля,

той не знає всеї муки

примусового безділля.

Як я заздрила тим людям,

що не мали відпочинку,

поки їх нелюдська втома

з ніг валила на часинку!

День і ніч – вони на варті, –

довгий труд, коротка зміна.

День і ніч – вони в роботі,

аж німіли руки й спина.

В розлютованому морі

На легенькій шкаралущі

За життя своє боролись

Тії люди завзятущі.

І таки не похилились

Перед силою стихії,

І грудьми й чолом стрічали

Бурі натиски лихії,

Певне, їм тоді здавалось,

що немає гірше муки…

Ох, борці, якби ви знали,

що то є безсилі руки!

Що то є – лежати тихо,

мов сумний розвиток долі,

і на ласку здатись бурі

та чужій сназі і волі.

Що ж зосталося такому?

Тільки думати-гадати…

Ви, борці, прийміть сі думи.

Більш не маю що вам дати.

15 – 21.01.1911, Чорне море коло Анатолії


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 376 – 377.

Автографи – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 653 (чорновий), та № 652 (чистовий). В автографі поезії «Епілог» викреслено п’яту і шосту строфи (щоб їх побачити, клацніть кнопку «Автограф»).