Конференції та семінари
Всеукраїнський науково-культурологічний семінар
«Леся Українка та її родина»
(до ювілеїв Олени Пчілки (1849–1930), Михайла Косача (1869–1903),
Миколи Косача (1884–1937), Юрія Косача (1908(9)–1990),
25–26 лютого 2010 року
Організаторами науково-культурологічного семінару виступили: Міністерство освіти і науки України, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Науково-дослідний інститут Лесі Українки та Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.
На семінар було подано 41 заявку – 15 з-поза меж м. Луцька. Окрім науковців Волинського національного університету імені Лесі Українки, в роботі наукового зібрання взяли участь гості з Києва, Львова, Рівного, Івано-Франківська, Дрогобича, Бердянська, Ялти.
За науковим потенціалом науково-культурологічний семінар мав наступне представництво:
1. Доктори наук – 6 чол.;
2. Докторанти – 3 чол.;
3. Кандидати наук – 18 чол.;
4. Наук. співробітники – 2 чол.;
5. Аспіранти – 4 чол.;
6. Здобувачі наукового ступеня – 2 чол.;
7. Музейні працівники – 5 чол.;
8. Вчителі – 1 чол.
Науковий семінар відбувався протягом двох днів – 25–26 лютого 2010 року. Заїзд учасників почався 24 лютого.
25 лютого о 10.00, після вітальних слів учасникам наукового семінару, розпочалася робота пленарного засідання. На засіданні співголовували ректор Волинського національного університету ім. Лесі Українки проф. І. Я. Коцан та директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки академік М. Г. Жулинський. Останній передав Музеєві Лесі Українки ВНУ у тимчасову експозицію цінну меморіальну річ – комірець Олени Пчілки. (Подію висвітлювали: Волинська телерадіокомпанія, міська та університетська преса).
О 14.00 розпочалися презентації художніх і наукових видань:
– Трьохтомне видання вибраних творів Юрія Косача, що з’явилося у “Бібліотеці української героїки” представляв упорядник – д. філол. н., член-кореспондент НАН України, директор Міжнародної школи україністики НАН України, завідувач кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН Українки Р. П. Радишевський;
– Монографію “Драма свободи в модернізмі. Пророчі голоси драматургії Лесі Українки” представляла авторка – к. філол. н., наук. співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН Українки Л. В. Демська-Будзуляк.
Після презентацій учасники семінару відвідали виставку в Музеї Лесі Українки ВНУ “Олена Пчілка та Юрій Косач: перегук поколінь”.
О 18.00 учасники семінару мали змогу переглянути виставу Національного академічного драматичного театру імені І. Франка за драматичною поемою Лесі Українки «На полі крові».
Другий день роботи семінару розпочався презентацією мистецьких та наукових видань підготованих у Науково-дослідному інституті Лесі Українки:
– Видання “Українські народні узори. Зібрала Ольга Косач-Кривинюк. Випуск II зі змінами й доповненнями” представляли керівник і упорядники проекту: А. М. Силюк – директор Волинського краєзнавчого музею, Н. Г. Сташенко – докторант Волинського національного університету ім. Лесі Українки, В. М. Комзюк – завідувач Літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки в с. Колодяжному, Н. Ю. Пушкар – головний хранитель фондів Волинського краєзнавчого музею;
– Збірники наукових праць і матеріалів: у 3-х тома “Леся Українка: доба і творчість” представляла упорядник Н. Г. Сташенко – докторант Волинського національного університету ім. Лесі Українки;
– Монографію “Юрій Косач між минулим і сучасним. Історична проза письменника 1930-х років” представляв автор – к. філол. н, вчений секретар Науково-дослідного інституту Лесі Українки Романов С. М.
З 11.00 розпочалися засідання секцій, робота у яких велася за такими напрямками:
1. Творча індивідуальність Лесі Українки;
2. Драгоманови-Косачі як письменницька родина.
За матеріалами семінару підготовлено збірник наукових праць.
Міжнародний науковий симпозіум
«Леся Українка: доля, культура, епоха»
(до 140-річчя від дня народження Лесі Українки та 100-ліття від часу написання драми-феєрії «Лісова пісня»),
22–24 вересня 2011 року
Організаторами Міжнародного наукового симпозіуму виступили: Міністерство освіти і науки України, Волинська обласна державна адміністрація, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Науково-дослідний інститут Лесі Українки та Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.
На науковий симпозіум було подано 95 заявок – 4 з яких колективні. 48 заявок було надіслано з-поза меж м. Луцька, а з них – 6 з-поза меж України: Росія (2), Польща, Італія, Великобританія, США. Окрім науковців Волинського національного університету імені Лесі Українки, в роботі симпозіуму взяли участь гості з Києва, Львова, Рівного, Івано-Франківська, Тернополя, Чернівців, Дрогобича, Вінниці, Сум, Кіровограда, Луганська, Ялти.
За науковим потенціалом симпозіум мав наступне представництво:
1. Доктори наук – 30 чол.;
2. Докторанти – 2 чол.;
3. Кандидати наук – 54 чол.;
4. Наук. співробітники – 5 чол.;
5. Аспіранти – 2 чол.;
6. Здобувачі наукового ступеня – 2 чол.;
7. Музейні працівники – 4 чол.;
8. Вчителі – 1 чол.;
9. Студенти – 2 чол.
Науковий симпозіум відбувався протягом трьох днів – 22–24 вересня 2011 року. Заїзд учасників почався 21 вересня.
Робота симпозіуму розпочалася 22 вересня. Цього дня о 10.00 – у фойє Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка відбулося відкриття виставки «Образи “Лісової пісні” Лесі Українки в графіці українських художників». 3 10.30 тривала презентація книги Івана Драча “Криниця для спраглих: кіносценарії, вірші, інтерв’ю” за участю автора.
Об 11.00 розпочалося урочисте пленарне засідання, котре вітальним словом та презентацією нової книги (ювілейного двомовного (українська / англійська) видання драми-феєрії «Лісова пісня») відкрив ректор Волинського національного університету ім. Лесі Українки Коцан І. Я. На засіданні співголовували ректор Волинського національного університету професор І. Я. Коцан та директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки академік М. Г. Жулинський. Окрім названих учасників симпозіуму, на пленарному засіданні виступали: заступник голови Волинської обласної державної адміністрації О. І. Курилюк, внучатий племінник Лесі Українки (Лозанна, Швейцарія) Роберто Гааб, письменник, громадський і культурний діяч, Герой України, почесний професор ВНУ І. Ф. Драч (який передав Музеєві Лесі Українки ВНУ комплект журналу «Літературно-науковий вістник» за 1912 рік із прижиттєвими виданнями творів великої письменниці, зокрема, першодруком драми-феєрії «Лісова пісня»), кінокритик, керівник Науково-дослідного центру кінематографічних студій Національного університету “Києво-Могилянська академія”, головний редактор журналу “Кіно – театр” Л. І. Брюховецька, голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України Н. П. Горик.
(Подію висвітлювали: кореспонденти всеукраїнської газети «День», Волинська телерадіокомпанія, ТРК «Аверс», міська та університетська преса).
Після закінчення урочистого пленарного засідання учасники й гості симпозіуму мали змогу переглянути виставу Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”.
Після закінчення вистави учасники симпозіуму відвідали Науково-дослідний інститут Лесі Українки та Музеї Лесі Українки ВНУ.
О 15.30 учасники й почесні гості симпозіуму виїхали на екскурсію до Літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки в с. Колодяжному, яку особисто провела директор названого закладу В. М. Комзюк.
Після екскурсії колодяжанським музеєм-садибою Лесі Українки учасники симпозіуму виїхали на базу практик табору “Гарт” Волинського національного університету (с. Світязь).
23 вересня о 10.00 розпочалися засідання круглих столів, робота у яких велася за такими напрямками:
1. “Наука про Лесю Українку: біографістика і літературознавство” (голова – д-р філол. наук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, головний редактор журналу “Слово і Час” Л. І. Скупейко);
2. “Наука про Лесю Українку: мовознавство” (голова – д-р філол. наук, професор кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки Н. О. Данилюк);
3. Академічне видання творів Лесі Українки: цифровий чи друкований формат? (голова – академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки М. Г. Жулинський).
Після закінчення засідань круглих столів учасники й гості симпозіуму виїхали на екскурсію до Музею “Лісової пісні” (с. Скулин, урочище Нечимне), а звідти повернулися до Луцька.
24 вересня для гостей і учасників симпозіуму було організовано екскурсію Луцьком. Цього ж дня розпочався від’їзд гостей і учасників симпозіуму
За матеріалами симпозіуму розпочато підготовку до друку ювілейного збірника наукових праць “Леся Українка і сучасність” Т. 7.
Інформація станом на 20.10.2011 р.