Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

141-а річниця Лесі Українки

Антоніна Радько

Нехай зоря в світах таємних

Не ллє вже сяйва й не живе,

Та промінь ще в безоднях темних

До нас з країв ясних надземних

Ясною хвилею пливе.

Олександр Олесь

У другій декаді лютого Волинський національний університет імені Лесі Українки традиційно вшановує «роковини народження» своєї покровительки. Програмне наповнення із відзначення 141-ї річниці (2012 р.) з дня народження Лесі Українки характеризувалося цілим рядом урочистостей. Святкові заходи яскраво і змістовно представили не лише геній (велич) Лесі Українки, родини Косачів, а й те, як сприймають, осмислюють її творчість наші сучасники, адже кожне покоління по своєму «вписує» творчість поетеси у традиційні канони свого часу.

Презентація «Літературної кав’ярні»

Презентація «Літературної кав’ярні»

На факультетах (інститутах) ВНУ були проведені інтернет-вікторина, конкурси читців поезії Лесі Українки, творчих робіт «Моя Леся Українка», години кураторів, лекції, круглі столи. Студенти філологи, застосовуючи здобуті знання, активно змагалися у конкурсі «Леся Українка знана і незнана». В Музеї Лесі Українки ВНУ відбулася презентація «Літературної кав’ярні». У затишній атмосфері стилізованого кабінету Лесі Українки, серед численних меморій що належали поетесі та її родині, молоді літератори читали свої поезії, поезії в прозі, виконували інструментальні композиції та інші музичні номери. Свої літературні доробки презентували вихованці Луцького НВК «Гімназія № 14» Юлія Комар, Маяківського НВК Богдан Морозов, студенти І–IV курсів Інституту філології та журналістики Марія Стрільчук, Мирослава Ільтьо, Тетяна Тарасевич, Наталія Дорошук, Богдана Пончко, Ася Равик, а також його випускники – ведучі творчої зустрічі старший викладач кафедри української літератури Наталія Шульська, яка і є організатором «Літературної кав’ярні», викладач Луцького педагогічного коледжу Людмила Чирук, кореспондент газети «Аверс-прес» Софія Стасюк, член Спілки письменників України. Музичні номери прозвучали у виконанні аспірантки ІФтаЖ Жанни Воробей (народна пісня «Зозуля») і гітаристів – студентів факультету міжнародних відносин ВНУ імені Лесі Українки Антона Геча, Луцького національного технічного університету Владислава Довлатова, а також Олександра Хмільовського та Миколи Порцева. Привітати, підтримати та поділитися корисними творчими порадами на вечір завітали проректор із навчально-виховної роботи, к. філол. наук, доц. Ірина Констанкевич, к. філол. наук, доц., поетеса Галина Яструбецька, журналіст, драматург і письменник Володимир Лис, к. філол. наук, доц. Олена Маланій та к. філол. наук, доц. Вікторія Сірук. Запрошені гості задоволено смакували гарною поезією і музикою.

Відкриття виставки «Леся Українка в…

Відкриття виставки «Леся Українка в історії національного книговидання»

21 лютого в Музеї Лесі Українки ВНУ відкрилася виставка «Леся Українка в історії національного книговидання». Тетяна Данилюк-Терещук, завідувач музею, розповіла про історію видань творів Лесі Українки. Переважна більшість експонатів виставки – першодруки, як от: перший опублікований на сторінках «Зорі» 1884 р. вірш «Конвалія», поетичні збірки Лесі Українки «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902). Поетичні, прозові, драматичні твори письменниці друковані на сторінках періодичних видань. Чимало з них теж представлені на виставці, а саме: «Київська старовина», «Літературно-науковий вісник», «Молода Україна», «Червоний шлях». Представлено музейне зібрання книг «Літературно-наукового вісника»: за квітень-червень 1910 р. та жовтень-грудень 1911 р. де вперше опубліковані Лесині «На полі крові», «Руфін і Прісцілла», а також спогади Олени Пчілки про Марка Кропивницького (подароване ректором Волинського національного університету ім. Лесі Українки І. Я. Коцаном з нагоди 25-ліття Музею Лесі Українки ВНУ); рідкісне число за січень-березень 1912 р., – саме тут вміщено драму-феєрію «Лісова пісня» письменниці (цей безцінний дарунок Музею зробив відомий український письменник і громадський діяч Іван Драч); випуск 1913 р., книга 10 якого присвячена «незабутній пам’яті» письменниці, надруковані статті М. Грушевського, Л. Старицької-Черняхівської, І. Стешенка, М. Євшана, А. Ніковського (переданий до Музею Євгеном Сверстюком). Окрім часопису, Євген Олександрович подарував і рідкісне видання «Леся Українка. Стародавня історія східних народів», яке в 1918 р. у Катеринославі видала сестра письменниці О. Косач-Кривинюк, що теж представлено для огляду відвідувачів. Для повнішого висвітлення теми виставки, книги зі своїх колекцій люб’язно надали Т. Скрипка, О. Яблонська, Волинський краєзнавчий музей.

Відвідувачі виставки «Леся Українка в…

Відвідувачі виставки «Леся Українка в історії національного книговидання»

Цікавим експонатом виставки стала праця О. Огоновського «Історія літератури руської» (1895), де в розділі про Олену Пчілку згадується й про творчість її дітей Михайла Обачного і Лесі Українки. Не менший інтерес викликали і багатотомні видання Лесі Українки у 7-ми томах (1923–1927), та у 12-ти томах (1927–1930) видавництва «Книгоспілка» за загальною редакцією Б. Якубського, в якому до більшої частини творів авторки передували літературознавчі розвідки М. Зерова, М. Драй-Хмари, П. Филиповича, О. Білецького, О. Бургардта та ін., представлене ґрунтовне дослідження творчого шляху і поетичної еволюції Лесі Українки здійснене редактором, що стало основою систематичного вивчення літературної спадщини письменниці. Автографи поезій, світлини, листівки кінця XIX – поч. XX ст. увиразнили історію видань Лесі Українки. Особливе зацікавлення у відвідувачів викликала пам’ятна медаль роботи М. Черешньовського, передана Оксаною Міяковською-Радиш зі США.

Ю. Щербак і М. Слабошпицький в Музеї…

Ю. Щербак і М. Слабошпицький в Музеї Лесі Українки ВНУ

По закінченні виставки в Науково-дослідному інституті Лесі Українки презентувалися наукові, художні видання, присвячені життєвому і творчому шляху Лесі Українки.

Ю. Щербак, І. Констанкевич, М.…

Ю. Щербак, І. Констанкевич, М. Слабошпицький зі співробітниками Науково-дослідного інституту Лесі Українки

23 лютого у рамках діяльності університетської програми «Творчий феномен Лесі Українки» відбулася творча зустріч із українським прозаїком, драматургом, громадським і політичним діячем, дипломатом, доктором медичних наук, екс-послом України в США, Мексиці, Канаді й Ізраїлі Юрієм Щербаком та виконавчим директором Ліги українських меценатів, директором видавництва «Ярославів Вал», письменником Михайлом Слабошпицьким. Вони відвідали Науково-дослідний інститут Лесі Українки та Музей Лесі Українки ВНУ, відзначили ті зміни, які відбулися в Музеї за його 27-літню історію, адже Юрій Миколайович був на його відкритті. Викладачам, студентам університету, представникам волинської обласної спілки письменників вдалося поспілкуватися з гостями на презентації роману Ю. Щербака «Час смертохристів (Міражі 2077 року)», що відбулася у бібліотеці ВНУ. В діалозі з автором читачі отримали відповіді на поставлені запитання, поділитися враженнями, які склалися після прочитання роману, а по закінченні – були щедро обдаровані автографами письменника.

24 лютого святкові заходи з нагоди 141-ї річниці від дня народження Лесі Українки продовжилися проведенням урочистої літературної академії «Леся Українка в контексті світової культури», організатором якої виступила кафедра української літератури, зокрема її завідувач Ірина Констанкевич, а співорганізатором – Науково-дослідний інститут Лесі Українки та Музей Лесі Українки ВНУ, в приміщенні якого, власне, і відбулося засідання. Учасники академії, а це магістри-філологи ВНУ, підготували цікаві повідомлення на теми: «Леся Українка і модернізм» (М. Цигульова), «Леся Українка і Біблія» (І. Дудар), «Леся Українка і античність» (Л. Пикалюк), «Леся Українка і Схід» (О. Грищук) та ін., продемонструвавши не лише освою обізнаність в обраній темі, а й високий науковий рівень у дослідженні і висвітленні матеріалу.

Неповторна краса Волинського краю, образи творів поетеси були майстерно втілені в літературно-мистецькій композиції «І слово Лесі вічно буде з нами». Під час концерту відбулося нагородження переможців конкурсів, присвячених Лесі Українці, що пройшли в нашому виші.

25 лютого влада, викладачі, студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки і волинська громада вшанували пам’ять письменниці покладанням квітів до її пам’ятника на Театральному майдані, та урочистостями в обласному академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка.

Культурні осередки Волині творчо підійшли до відзначення 141-ї річниці з дня народження Лесі Українки. 25 лютого у Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відкрилася стаціонарна виставка „Леся Українка та родина Косачів в портретах”, створена з фондових колекцій Колодяжненського музею Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею. Представлено портрети Лесі Українки, її матері Олени Пчілки, сестер Ольги, Оксани, Ісидори, бабусі Єлизавети Драгоманової. Завідувач музею Віра Комзюк представила роботи таких українських художників як К. Крилов (виконав копії двох прижиттєвих портретів Лесі Українки робіт І. Труша та Ф. Красицького), П. Баранця, В. Чебаника, В. Михальської та ін. 110-ій річниці з часу виходу третьої прижиттєвої збірки поетеси „Відгуки” (1902) був приурочений літературно-мистецький вечір „Відгуки душі”.

Вечір-портрет з нагоди 170-річчя від…

Вечір-портрет з нагоди 170-річчя від дня народження П. А. Косача

Намагаючись осягнути велич Лесі Українки, в першу чергу аналізуємо те, в якій сім’ї вона народилась, яким було її близьке оточення, родина. Неодноразово давалась оцінка впливу Олени Пчілки на становлення феномену Лесі Українки, і ніби у тіні дружини перебував Петро Антонович Косач. 28 лютого у Волинському краєзнавчому музеї відбувся вечір-портрет на пошану батька Лесі Українки – Петра Антоновича, з нагоди його 170-річчя від дня народження. Вперше на Волині, а, може, і в Україні організатори (Н. Пушкар, О. Бірюліна, В. Комзюк) вшанували того, хто підтримував і давав можливість розвиватись талантам великої унікальної родини.