Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

La (Nocturno)

Леся Українка

Варіанти тексту

Лагідні веснянії ночі зористі!

Куди ви од нас полинули?

Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті!

Невже ви замовкли, минули?

О ні, ще не час! ще бо ми не дізнали

Всіх див чарівливої ночі,

Та ще бо лунають, як перше лунали,

Веснянки чудові дівочі.

Ще маревом легким над нами витає

Блакитна весняная мрія,

А в серці розкішно цвіте-процвітає

Злотистая квітка – надія.

На крилах фантазії думки літають

В країну таємної ночі,

Там промінням грають, там любо так сяють

Лагідні веснянії очі.

Там яснії зорі і тихії квіти

Єднаються в дивній розмові,

Там стиха шепочуть зеленії віти,

Там гімни лунають любові.

І квіти, і зорі, й зеленії віти

Провадять розмови кохані

Про вічную силу весни на сім світі,

Про чари потужні весняні.

Я вірю в ті чари, я вірю в ту силу,

Бо серцем я їх почуваю,

Провісницю чар тих, фантазію милу,

Від щирого серця вітаю.


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 48 – 49.

Датується 1890 р. за автографом в альбомі «Poesie».