«Гострим полиском хвилі спалахують…»
Леся Українка
Гострим полиском хвилі спалахують
після бурі у місячну ніч,
наче військо мечами двусічними
хоче знять вражі голови з пліч.
Зброї полиск і гомін розкотистий –
се неначе повстання гуде,
наче сила народна узброєна
без упину на приступ іде.
Кожний меч – промінь світла небесного
впав згори й знов угору зроста;
кожний гук – відгук сили одвічної,
що руйнує й будує світа.
Людське море, ти, сило народная,
з чого ж ти собі зброю скуєш?
Що повстане на місці порожньому
того світа, що ти розіб’єш ?..
8.11.1902, San-Remo
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 290.
Вперше надруковане в журн. «Молода Україна», 1902, № 5, стор. 161 – 182.
Автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 736.
Датується за першодруком.
Подається за першодруком.